Росія не наблизилась до оточення Вовчанська Харківська область
Пройшло чимало часу відтоді, як я востаннє був у Вовчанську. Це невелике прикордонне містечко, яке за своїм розташуванням має стратегічне значення в контексті північно-східного напрямку фронту. Останні дні рясніють повідомленнями про нібито критичну ситуацію з оточенням міста. Проте реальність, як завжди на війні, виявляється складнішою за гучні заголовки.
Російські військові блогери та пропагандисти активно поширюють інформацію про нібито успішне просування своїх військ з метою охоплення Вовчанська. Проте за оцінками військових експертів та за даними з фронту, ситуація далека від оточення міста.
Мої джерела у 92-й бригаді, що тримає оборону в цьому районі, підтверджують: ситуація складна, але контрольована. Росіяни дійсно намагаються створити кліщі навколо Вовчанська, однак говорити про реальну загрозу повного оточення зараз не доводиться.
“Противник намагається просунутися з флангів, але наразі не має достатніх сил для масштабної операції з оточення”, – розповів мені командир одного з підрозділів, з яким я спілкувався телефоном вчора ввечері.
Генштаб ЗСУ у своїх зведеннях також не підтверджує критичних змін лінії фронту в цьому районі. Натомість, повідомляється про систематичні спроби противника покращити тактичне положення на окремих ділянках, що, втім, не призвели до суттєвих проривів.
Тактична ситуація та особливості місцевості
Аналізуючи тактичну ситуацію, слід розуміти особливості місцевості. Вовчанськ розташований у долині річки Вовча, що створює природні перешкоди для маневрування військ. Росіяни намагаються обійти місто з флангів, просуваючись через населені пункти на північ та північний схід від нього, але наші сили контролюють ключові висоти та дорожні розв’язки, що ускладнює ворогу реалізацію планів оточення.
Важливо відзначити, що російське командування зосередило на Харківському напрямку значні сили. За даними розвідки, це елементи 25-ї окремої мотострілецької бригади, підрозділи 138-ї мотострілецької бригади та частини інших з’єднань, посилені резервістами та штурмовими групами. Проте ці сили розподілені вздовж усієї лінії зіткнення в області, що не дозволяє створити критичну масу для глибокого прориву на одному напрямку.
Із власного досвіду роботи в подібних “гарячих точках” можу сказати, що часто фактична ситуація на фронті суттєво відрізняється від тієї картини, яку намагаються створити у медіа-просторі. Інформаційна складова цієї війни настільки ж важлива, як і безпосередні бойові дії.
Поточний стан оборони
Вовчанський напрямок, безумовно, залишається напруженим. Ворог щодня здійснює артилерійські обстріли міста та навколишніх позицій. Авіація противника також активно застосовується для ударів по оборонних рубежах. Проте українські військові утримують ключові позиції, що дозволяє контролювати ситуацію.
“Ми відслідковуємо всі спроби ворога зайти нам у фланги та вчасно реагуємо. Коректування вогню артилерії та ударних безпілотників дозволяє зупиняти ворожі штурмові групи ще на підході до наших позицій”, – пояснив мені офіцер з артилерійського підрозділу.
Цивільне населення Вовчанська здебільшого евакуйоване. В місті залишаються переважно люди похилого віку, які відмовилися покидати свої домівки, незважаючи на небезпеку. Гуманітарна ситуація складна – постійні обстріли ускладнюють доставку необхідних вантажів та медичної допомоги. Волонтери, ризикуючи життям, продовжують допомагати тим, хто залишився.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) у своїх останніх звітах також не підтверджують російських заяв про близькість оточення Вовчанська. Натомість, вони відзначають локальні тактичні успіхи росіян, які, однак, не змінюють загальної картини на цій ділянці фронту.
Стратегічне значення Вовчанська
Важливо розуміти, що Вовчанськ має не лише військове, але й символічне значення. Це одне з прикордонних міст, яке з початку повномасштабного вторгнення стало символом стійкості українців. Його утримання має важливе значення для морального духу та стратегії оборони всього харківського напрямку.
З військової точки зору, контроль над Вовчанськом дозволяє утримувати ворога на певній відстані від обласного центру та ключових комунікаційних вузлів регіону. Втрата міста не була б катастрофою у суто військовому сенсі, але створила б додаткові виклики для оборони більш густонаселених районів області.
Одним із чинників, що ускладнює оборону Вовчанська, є близькість до державного кордону, що дозволяє російським військам швидко перекидати резерви та здійснювати маневри. Проте українське командування враховує цей фактор при плануванні оборонних операцій.
Перспективи розвитку ситуації
Говорячи про перспективи розвитку ситуації, слід очікувати, що російські війська продовжуватимуть спроби охоплення Вовчанська. Проте без суттєвого нарощування сил та засобів їм буде складно досягти стратегічного успіху на цьому напрямку.
Українські оборонні позиції навколо міста протягом останніх місяців були суттєво укріплені. Створена ешелонована система оборони з вогневими позиціями, інженерними загородженнями та мінними полями. Це дозволяє стримувати наступальний потенціал противника, незважаючи на його чисельну перевагу в живій силі та техніці.
Підсумовуючи, можна стверджувати, що заяви про близьке оточення Вовчанська є перебільшенням. Ситуація залишається напруженою, але контрольованою українськими військовими. Вміле використання наявних ресурсів, точна робота артилерії та мобільних груп, а також мужність наших солдатів дозволяють стримувати натиск противника.
Харківський напрямок, безумовно, залишатиметься одним із пріоритетних для російського командування, тож слід очікувати продовження напружених боїв. Проте поточна ситуація не дає підстав говорити про неминучу втрату Вовчанська або суттєве погіршення оперативної обстановки в цьому секторі фронту.
