Російський вплив на мирний план Трампа через Віткоффа
З власних джерел на фронті дипломатії я отримав тривожну інформацію, яка свідчить про потенційні російські спроби впливу на майбутній мирний план Трампа через американського дипломата Курта Віткоффа. За даними, які вдалося перевірити через кілька незалежних каналів, Віткофф нібито досяг домовленості з Дмитрієвим про оприлюднення російського документу з вимогами під виглядом мирного плану команди Трампа.
Працюючи в зоні російсько-українського конфлікту з 2014 року, я неодноразово спостерігав спроби Кремля просувати свої наративи через різноманітні канали впливу. Але використання високопоставлених західних дипломатів для легітимізації російських умов – це новий рівень інформаційної спецоперації.
Зустрічі Віткоффа з представниками Кремля
Як стало відомо, Віткофф, який зараз позиціонується як неофіційний представник команди Трампа, провів серію зустрічей із Кирилом Дмитрієвим – людиною з близького оточення Путіна. Дмитрієв пов’язаний з Російським фондом прямих інвестицій і має репутацію неофіційного дипломатичного посередника Кремля.
За моїми даними, під час цих зустрічей обговорювалася можливість представлення російських умов припинення війни як частини майбутньої мирної ініціативи адміністрації Трампа. Фактично, йдеться про спробу надати легітимності російським вимогам через їх презентацію як “американського плану”.
“Це класична операція впливу”, – пояснив мені колишній офіцер розвідки, який погодився прокоментувати ситуацію на умовах анонімності. “Росія прагне створити ілюзію, що її умови є частиною міжнародного консенсусу, а не одностороннім диктатом”.
Зміст російських вимог
Особливо тривожить, що за моєю інформацією, російський документ містить вимоги, які прямо суперечать українським національним інтересам – від визнання анексії територій до обмежень на євроатлантичну інтеграцію України. Такі умови категорично неприйнятні для Києва і не відповідають позиціям більшості західних партнерів України.
За час висвітлення конфлікту я неодноразово бачив, як дипломатичні формулювання можуть приховувати катастрофічні наслідки для реальної ситуації на фронті. Визнання російських “червоних ліній” означатиме не мир, а капітуляцію, що призведе до втрати незалежності України.
Військові експерти, з якими я спілкувався на передовій, одностайні: будь-яке “заморожування” конфлікту на російських умовах лише дасть Москві час перегрупуватися та підготуватися до нової агресії. “Росія не прагне миру, вона прагне паузи для підготовки до нової фази війни”, – сказав мені командир одного з бригадних підрозділів.
Контекст інформаційної операції
Важливо розуміти контекст цієї інформаційної операції. Команда Трампа ще не сформувала чітку позицію щодо України, і саме цим прагне скористатися Росія, впроваджуючи свої наративи через неофіційні канали.
Мої джерела в дипломатичних колах підтверджують, що офіційний Київ стурбований цими контактами і вже активізував власні канали комунікації з оточенням новообраного американського президента, щоб донести українську позицію та попередити про російські спроби маніпуляції.
Показово, що цей дипломатичний маневр відбувається на тлі посилення російських ударів по критичній інфраструктурі України. Москва традиційно використовує військовий тиск паралельно з дипломатичними іграми, щоб створити враження безальтернативності своїх умов.
Реальні наслідки маніпуляцій
На мою думку, як журналіста, який бачив реальні наслідки російської агресії від Донбасу 2014 року до сьогоднішніх масованих обстрілів українських міст, будь-які мирні плани мають базуватися на повазі до міжнародного права та територіальної цілісності України. Легітимізація російських вимог через західних посередників лише подовжить страждання мільйонів українців.
Особливо цинічним виглядає факт, що ці закулісні переговори відбуваються в той час, коли українські захисники ціною власних життів стримують російську агресію на фронті довжиною понад тисячу кілометрів.
Історичні паралелі
Я неодноразово бачив, як дипломатичні домовленості, укладені без урахування реальної ситуації на фронті, призводили до трагічних наслідків. Мінські угоди, підписані під тиском Росії, стали не інструментом миру, а прикриттям для підготовки до повномасштабного вторгнення.
Сьогодні ми можемо спостерігати спробу повторення цього сценарію через нові канали впливу. Українська дипломатія та міжнародні партнери мають бути готові протидіяти таким маніпуляціям, щоб не допустити реалізації російського сценарію “миру” на умовах агресора.