Ракетний удар по Одеській області
Минулої ночі російська армія завдала чергового ракетного удару по Одеській області. На цей раз ціллю став виноробний завод – символ регіону, чия продукція знана далеко за межами України. Прибувши на місце атаки одразу після прильоту, я побачив картину тотального руйнування: один з головних цехів підприємства перетворився на купу металу й бетону.
За даними обласної прокуратури, яка вже почала розслідування цього воєнного злочину, удар було нанесено крилатими ракетами. Як повідомив мені джерело в правоохоронних органах, атака сталася близько 2:30 ночі, коли людей на підприємстві, на щастя, не було. Це вберегло від людських жертв, але матеріальні збитки оцінюються у десятки мільйонів гривень.
“Ми розслідуємо цей факт як воєнний злочин за статтею 438 Кримінального кодексу України, — сказав мені представник прокуратури, який побажав залишитися неназваним. — У діях російської армії вбачаються ознаки порушення законів та звичаїв війни. Цивільна інфраструктура не може бути легітимною військовою ціллю”.
На місці удару
Відвідавши місце удару, я спостерігав, як рятувальники ДСНС розбирали завали. Залишки цеху все ще димілися. Навколо — розкидані уламки обладнання та потрощені пляшки з вином, що мало вирушити до споживачів. Колись тут кипіла робота, а зараз — руїни і запах гару, що змішався з ароматом виноградного соку.
Цей завод працював десятиліттями, переживши економічні кризи та складні часи трансформації галузі. Від 2014 року, коли я вперше висвітлював наслідки російської агресії на сході, українські підприємства неодноразово ставали мішенями окупантів. Але атака на виноробне підприємство Одещини має особливий цинізм – це удар не лише по економіці, але й по культурній спадщині регіону.
Директор підприємства, з яким мені вдалося поспілкуватися на місці події, ледве стримував емоції: “Ми відновимо виробництво, скільки б це не коштувало. Наше вино – це історія нашого краю. Росіяни можуть зруйнувати стіни, але не можуть знищити традиції, що передаються з покоління в покоління”.
Систематичні атаки на економіку України
За моїми спостереженнями, зробленими під час численних поїздок прифронтовими територіями, російська тактика націлена на методичне знищення економічного потенціалу України. Атаки на харчові та переробні підприємства стали системними. Лише в Одеській області за останні місяці було пошкоджено кілька важливих об’єктів харчової промисловості.
Військові експерти, з якими я спілкувався, вважають, що ця стратегія має на меті не лише послабити економіку України, але й створити додатковий тиск на цивільне населення. “Знищуючи підприємства, вони намагаються створити проблеми з працевлаштуванням, наповненням бюджету та постачанням продуктів”, – пояснив мені офіцер ЗСУ, який аналізує тактику противника.
Реакція місцевої влади
Місцева влада вже заявила про готовність допомогти підприємству відновитися. “Ми підтримуємо всіх, хто постраждав від російських атак. Для нас важливо зберегти кожне робоче місце, кожне підприємство в регіоні”, – повідомив представник обласної адміністрації.
Робітники заводу, яких я зустрів неподалік від зруйнованого цеху, розповіли, що вже наступного дня планують розпочати роботи з розчищення території. “Ми тут працюємо роками, це наше життя. Будемо відбудовувати, іншого шляху немає”, – сказав мені один із співробітників.
Випробування для регіону
З початку повномасштабного вторгнення Одеська область, яка є воротами України до моря і важливим аграрно-промисловим регіоном, регулярно потерпає від російських ударів. За даними обласної військової адміністрації, пошкоджено десятки об’єктів цивільної інфраструктури, промислових підприємств та житлових будинків.
Після кожної такої атаки я бачу одну й ту ж картину: люди приходять допомагати, розбирати завали, підтримувати тих, хто постраждав. Це ще раз доводить, що попри всі спроби зламати наш дух, українці зберігають стійкість і солідарність.
Обстріл винзаводу – не просто воєнний злочин, а удар по символу південної України, її традиційній галузі, що формувалася століттями. Але як показує досвід останніх років війни, кожна така атака лише посилює рішучість українців захищати свою землю та відбудовувати зруйноване.
