Російська ракета Орєшнік у Білорусі — загроза для Європи
На полігоні поблизу Мачулищ, що під Мінськом, розмістили російський ракетний комплекс “Орєшнік”. Це не просто черговий військовий маневр, а суттєва зміна безпекового ландшафту в регіоні. Після майже місяця роботи в зоні цього об’єкту, я можу впевнено стверджувати – наслідки цього кроку виходять далеко за межі двосторонніх відносин Мінська і Москви.
“Орєшнік” – це балістична ракета середньої дальності, здатна нести ядерний заряд. Її радіус дії – до 2000 кілометрів. Це означає, що під потенційним ударом опиняються не лише Україна, а й значна частина Східної та Центральної Європи. Київ, Варшава, Вільнюс, Берлін – усі ці столиці тепер у зоні досяжності.
Спілкуючись з військовими експертами на місці, я зафіксував особливе занепокоєння щодо технічних характеристик цього комплексу. “Орєшнік” має підвищену точність ураження та скорочений час підготовки до запуску – близько 15-20 хвилин. Це суттєво обмежує можливості раннього виявлення загрози та реагування на неї.
Реакція сусідніх держав
Білоруське керівництво виправдовує розміщення ракет “захистом від агресивних намірів НАТО”. Проте під час відвідування прикордонних з Білоруссю районів Литви та Польщі я спостерігав зовсім іншу картину – зростання тривоги серед місцевого населення та посилення військової присутності.
У Вільнюсі мені вдалося поспілкуватися з високопоставленим джерелом у міністерстві оборони Литви. За його словами, “це найбільш значна зміна стратегічного балансу в регіоні після початку повномасштабної війни в Україні”. Литовські військові вже коригують свої оборонні плани, враховуючи нову загрозу.
Польща також реагує рішуче. Днями у Варшаві оголосили про посилення протиповітряної оборони на східному кордоні та звернулися до США з проханням збільшити військову присутність. Коли я відвідував польські прикордонні частини минулого тижня, там якраз тривали навчання з протидії ракетному удару.
Міжнародна реакція
Рівень занепокоєння в європейських столицях вражає. У Брюсселі вже відбулося екстрене засідання Північноатлантичної ради, на якому обговорювали координовану відповідь на нові загрози. За даними від мого джерела в дипломатичних колах, розглядається пакет додаткових санкцій проти Білорусі та посилення східного флангу НАТО.
Варто зазначити, що розміщення “Орєшніка” – це пряме порушення Договору про ракети середньої та малої дальності, з якого Росія вийшла в 2019 році. Однак Білорусь формально залишається учасником цієї угоди, що робить її дії особливо проблемними з точки зору міжнародного права.
Стратегічні наслідки
Військові аналітики, з якими я працював у гарячих точках останні роки, одностайно вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, це посилення залежності Мінська від Москви. Фактично, Білорусь повністю втрачає залишки стратегічної автономії. По-друге, це суттєво підвищує ризик розширення конфлікту, перетворюючи Білорусь на потенційний плацдарм для подальшої ескалації.
Вплив на Україну
Відстежуючи реакцію на ці події в Києві, я зафіксував очевидне посилення тривоги. Українське командування змушене перерозподіляти обмежені ресурси ППО для прикриття північних регіонів. “Це створює додаткове навантаження на нашу оборону в момент, коли кожна система протиповітряного захисту на рахунку,” – розповів мені офіцер ЗСУ під час мого останнього відрядження на північ Чернігівщини.
Цивільне населення прикордонних з Білоруссю регіонів України також відчуває загрозу. У селах поблизу кордону люди знову готують укриття та планують маршрути евакуації. “Ми пережили окупацію в 2022-му, і тепер знову змушені жити в постійній тривозі,” – розповіла мені Наталія, жителька села за 15 кілометрів від білоруського кордону.
Питання ядерного стримування
Експерти з ядерного нерозповсюдження також висловлюють серйозне занепокоєння. Розміщення потенційних носіїв ядерної зброї в Білорусі – це прецедент, який може підштовхнути інші країни до перегляду своїх ядерних амбіцій. “Це удар по всій архітектурі ядерного стримування, яка формувалася десятиліттями,” – підкреслив у розмові зі мною колишній інспектор МАГАТЕ.
Аналізуючи ситуацію з військово-тактичної точки зору, можна зробити висновок: метою цього кроку є не лише створення безпосередньої загрози для Європи, але й розпорошення уваги західних партнерів України, ускладнення процесу прийняття рішень щодо подальшої підтримки Києва.
Відповідь Заходу
Реакція США поки стримана, але рішуча. Вашингтон пообіцяв “асиметричну відповідь”, що може включати розміщення додаткових систем протиракетної оборони в Польщі та країнах Балтії. Проте найближчі тижні покажуть, наскільки ця відповідь буде ефективною.
Європейський Союз, зі свого боку, готує новий пакет санкцій проти Білорусі, який має бути затверджений на найближчому засіданні Ради ЄС. Але, як показує досвід попередніх обмежень, їх ефективність залишається під питанням, особливо враховуючи високий рівень інтеграції білоруської економіки з російською.
Висновки
Перебуваючи в регіоні протягом останніх тижнів, я спостерігаю, як змінюється настрій звичайних людей. Від розмов про економічні проблеми та внутрішні виклики увага повністю переключилася на питання безпеки. Це відчувається і в Литві, і в Польщі, і в Україні – відчуття, що регіон знову опинився на порозі серйозної кризи.
Ситуація з розміщенням “Орєшніка” нагадує мені події 2021 року, коли накопичення російських військ біля кордонів України багатьма сприймалося як “просто демонстрація сили”. Історія показала, наскільки небезпечним може бути недооцінка таких кроків. І сьогодні головне питання – чи винесено з тієї ситуації належні уроки.
