За два роки повномасштабної війни російська пропагандистська машина активно намагається дискредитувати українців за кордоном, особливо біженців у країнах ЄС. Втім, як показує нове дослідження, ці наративи майже не потрапляють у поле зору українських медіа.
Протягом останніх місяців я провів аналіз матеріалів, присвячених українським біженцям, у двадцяти провідних українських виданнях. Результати виявились обнадійливими — російські дезінформаційні кампанії, спрямовані на розпалювання ворожнечі до наших співвітчизників за кордоном, практично не знаходять відображення в українському інформаційному просторі.
Російська пропаганда проти біженців
Російська пропаганда активно тиражує фейки про “привілейованих українців”, яких нібито “утримують європейці”, про “українських біженців на дорогих авто” та про те, як “українці забирають соціальні виплати у місцевого населення”. Ці меседжі розповсюджуються через соціальні мережі, телеграм-канали та проросійські ресурси в різних країнах.
“Кремлівські наративи проти українських біженців мають подвійну мету — посіяти незадоволення серед населення країн, які прийняли українців, і водночас створити розкол у самому українському суспільстві,” — пояснив мені полковник Михайло Савченко, експерт з інформаційної безпеки, з яким я спілкувався на одній з позицій поблизу Авдіївки ще в 2022 році.
На фронті бійці особливо гостро відчувають важливість інформаційної стійкості тилу. “Коли ти під обстрілами, дуже важливо знати, що твоя родина, яка виїхала за кордон, не стикається з ненавистю, підігрітою російською пропагандою,” — розповів мені сержант Андрій, який захищає позиції на Харківському напрямку.
Ситуація українських біженців
За даними ООН, понад 6 мільйонів українців були змушені покинути країну внаслідок російської агресії. Більшість з них — жінки і діти. Моніторинг публікацій про біженців в українських медіа показав, що наші видання переважно подають збалансовану інформацію, уникаючи як негативних стереотипів, так і надмірної глорифікації.
Важливо, що редакційна політика більшості українських ЗМІ не підтримує поширення “токсичних” тем про “негативну поведінку” українських біженців, які часто виявляються фейками або поодинокими випадками, роздутими російською пропагандою.
Реальні історії біженців
Під час відрядження до Польщі минулого місяця я особисто спілкувався з десятками українських родин. Їхні історії різні, але об’єднує їх одне — більшість активно працює або навчається, вивчає місцеву мову і мріє повернутися додому після перемоги України.
“Ми з дітьми виїхали до Варшави у березні 2022-го, коли наш будинок у Бучі був зруйнований. Зараз я працюю на двох роботах, старший син навчається в місцевій школі і паралельно — в українській онлайн. Ми всі вчимо польську і вже непогано розмовляємо. Але щодня думаємо про повернення,” — розповіла мені Олена, 36-річна медсестра з Київщини.
Висвітлення теми біженців в українських медіа
За даними дослідження Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, найпоширенішими темами щодо українських біженців в українських ЗМІ є історії успішної адаптації, інформація про соціальні програми підтримки та правові зміни у статусі біженців. Матеріали мають переважно нейтральну або позитивну тональність.
Експерти Інституту масової інформації відзначають, що українські медіа демонструють високий рівень редакційної відповідальності, не підхоплюючи провокативні теми, які можуть розколоти українське суспільство.
“Росія використовує тему біженців як інструмент інформаційної війни. Мета — посіяти розбрат між українцями всередині країни і тими, хто був змушений виїхати, а також погіршити ставлення до України в світі,” — пояснив Олег Петренко, аналітик з Інституту демократії та медіа, з яким я співпрацював під час підготовки репортажів із звільнених територій.
Роль фактчекінгових організацій
Важливу роль у протидії російській дезінформації відіграють українські фактчекінгові організації, які оперативно спростовують фейки про біженців. Завдяки їхній роботі маніпулятивні наративи рідко потрапляють у широкий медійний простір.
Тактика російської пропаганди
Моє розслідування також виявило, що активність російської пропаганди щодо українських біженців посилюється напередодні важливих політичних рішень у ЄС щодо допомоги Україні чи перед виборами в європейських країнах.
За спостереженнями військових аналітиків, з якими я спілкувався під час роботи на східному фронті, російські дезінформаційні кампанії тісно скоординовані з військовими операціями. Інформаційні атаки посилюються в періоди російських наступів або під час успішних контрнаступів українських сил.
Висновки та майбутні виклики
Підсумовуючи дослідження, можна констатувати: інформаційний фронт щодо теми українських біженців Україна поки тримає впевнено. Однак розслаблятися не варто — російська пропаганда постійно адаптується і шукає нові вразливі точки.
Підготовка до повернення біженців
Наступний виклик для українських медіа — підготовка до інформаційного супроводу майбутнього повернення біженців після перемоги. Цей процес потребуватиме виваженого висвітлення, яке сприятиме реінтеграції та не створюватиме додаткового напруження в суспільстві.
У цьому контексті професійність українських журналістів, які критично ставляться до потенційно провокативних тем, є надзвичайно важливою для збереження національної єдності та протидії російським спробам розколоти українське суспільство.
