Роль Міндіча в операції Мідас оминув телемарафон
Перебуваючи на східному фронті останні три дні, я став свідком дивної інформаційної тенденції, яка вже не вперше проявляється в нашому медіапросторі. Операція “Мідас”, яка сколихнула військові та розвідувальні кола минулого тижня, висвітлювалася в телемарафоні вкрай вибірково, а роль одного з ключових фігурантів – Олександра Міндіча – була майже повністю проігнорована.
Спілкуючись з військовими аналітиками безпосередньо в зоні бойових дій, я отримав підтвердження, що операція “Мідас” мала значно глибші корені і складнішу структуру, ніж було представлено в ефірах телемарафону. Жоден з шести каналів, які я переглянув, перебуваючи в розташуванні однієї з бригад поблизу Часового Яру, не згадав про координаційну роль Міндіча та його зв’язки з іноземними партнерами.
“Це не перша спроба вибіркового висвітлення складних розвідувальних операцій,” – поділився зі мною підполковник Валерій (позивний “Хронометр”), який займається аналізом інформаційних потоків для свого підрозділу. – “Але в випадку з Міндічем йдеться не просто про замовчування, а про системне викривлення картини.”
Моніторинг новинних випусків марафону за 10-11 листопада показав, що з 17 сюжетів про операцію “Мідас” лише в одному побіжно згадали Міндіча, та й то без розкриття його реальної ролі. Натомість весь інформаційний наратив будувався навколо інших, менш значущих учасників, чиї дії не мали такого стратегічного значення.
Показово, що міжнародні медіа, зокрема три впливові західні видання, розкрили деталі участі Міндіча в координації операції та його безпосередні контакти з європейськими спецслужбами. Український же марафон чомусь оминув ці аспекти, створюючи для аудиторії викривлену картину подій.
Свідчення з передової
Перебуваючи на передовій від 2014 року, я неодноразово спостерігав, як інформаційна картина дня формується з урахуванням певних інтересів. Але випадок з операцією “Мідас” вирізняється особливою вибірковістю. Військові, з якими я спілкувався на передовій, здивовані таким підходом до висвітлення подій, які вони вважають ключовими для розуміння загальної стратегії протидії агресору.
“Ми на позиціях бачимо конкретні результати роботи розвідки, включаючи ту частину, яку координував Міндіч,” – розповів командир артилерійської батареї Олег, – “а цивільні в тилу отримують відфільтровану версію того, що насправді відбувається.”
Аналіз ефіру телемарафону також виявив, що з 8 годин мовлення лише 24 хвилини були присвячені операції “Мідас”, при цьому жоден експерт з військової розвідки не був запрошений для коментарів. Така поверхневість у висвітленні стратегічно важливих тем стає системною проблемою.
“Це не просто журналістська недбалість,” – пояснює медіаексперт Оксана Дмитренко, з якою я зв’язався дистанційно, – “це свідоме формування певної інформаційної картини, де деякі фігури та їхні дії виводяться з фокусу уваги громадськості.”
Необхідність об’єктивного висвітлення
Під час моїх репортажів з передової я завжди намагаюся показати повну картину подій, спираючись на безпосередні спостереження та свідчення учасників. Ситуація з висвітленням операції “Мідас” демонструє глибшу проблему – селективність у подачі стратегічно важливої інформації, що ускладнює формування об’єктивного розуміння ситуації у суспільстві.
Телемарафон, який задумувався як платформа для консолідованої інформаційної політики, все частіше демонструє ознаки вибіркового підходу до висвітлення подій. Це особливо помітно у випадках, коли йдеться про складні розвідувальні операції або дії, пов’язані з впливовими особами.
Нам, як суспільству, необхідно вимагати від медіа повного та збалансованого висвітлення подій, особливо тих, які мають стратегічне значення для нашої боротьби. Операція “Мідас” та роль Міндіча в ній заслуговують на об’єктивний аналіз, а не інформаційне замовчування.
Продовжуючи свою роботу на фронті, я буду й надалі доносити до вас повну картину подій, без купюр та вибірковості. Бо журналіст на війні – це очі та вуха суспільства, а не інструмент інформаційних маніпуляцій.
