Реформи України для вступу до ЄС 2025: Єврокомісія заявила про майже повну зупинку
Пройшов рік з моменту, коли Україна офіційно розпочала переговори про вступ до Європейського Союзу. За цей час можна було б очікувати суттєвого прогресу, особливо з урахуванням амбітного плану президента Зеленського завершити всі необхідні реформи до кінця 2024 року. Проте реальність виявилася іншою.
Минулого тижня я побував у Брюсселі, де мав нагоду спілкуватися з високопоставленими чиновниками Єврокомісії та дипломатами країн-членів ЄС. Отримана інформація, м’яко кажучи, не додає оптимізму.
Згідно з останнім аналітичним звітом Єврокомісії, який наразі не є публічним, але був представлений на закритій нараді, прогрес України в реформах “майже повністю зупинився” в останні шість місяців. Це викликає серйозне занепокоєння в Брюсселі.
“Ми розуміємо складну безпекову ситуацію в Україні, але деякі критично важливі реформи не потребують значних ресурсів – лише політичної волі”, – зазначив високопосадовець Єврокомісії під час нашої розмови.
Ключові проблемні напрямки
Найбільше занепокоєння викликають три ключові напрямки: судова реформа, антикорупційна діяльність та реформа Служби безпеки України. По кожному з них є суттєві зауваження.
Судова реформа
У судовій сфері проблемою залишається незавершений процес формування Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Без цих органів неможливе оновлення судової системи, а отже, і забезпечення верховенства права, що є основоположним принципом ЄС.
“Ми бачимо, що процес гальмується через внутрішній спротив системи, але без функціонуючої судової системи неможливо говорити про готовність до членства”, – прокоментував один з європейських дипломатів.
Антикорупційна діяльність
Антикорупційна інфраструктура, яка ще рік тому вважалася “історією успіху” України, також викликає питання. Єврокомісія відзначає зменшення кількості гучних справ, доведених до суду, та спроби політичного впливу на НАБУ та САП. Особливе занепокоєння викликає затягування з призначенням нового директора НАБУ, процес якого мав завершитися ще влітку.
Реформа СБУ
Щодо реформи СБУ, то основне зауваження стосується збереження економічних функцій та надмірних повноважень у сфері досудового розслідування. Закон, ухвалений ще у 2022 році, так і не запрацював повністю, а його імплементація постійно відкладається.
“У воєнний час безпекова служба, безумовно, має особливе значення. Але модель СБУ все ще далека від стандартів спецслужб країн-членів ЄС”, – зазначив експерт з безпекових питань однієї з країн Балтії.
Позиція Єврокомісії та перспективи
Попри критичні оцінки, Єврокомісія не має наміру “закривати двері” для України. Навпаки, там готують новий пакет технічної підтримки для прискорення реформ. Проте дипломатичною мовою Брюсселю чітко дають зрозуміти: без відчутного прогресу у ключових сферах Україна не зможе перейти до наступного етапу переговорного процесу.
Мій багаторічний досвід висвітлення євроінтеграційних процесів дозволяє стверджувати: ми зараз на критичному етапі. Україна ризикує втратити темп і політичний імпульс, який був створений після початку повномасштабного вторгнення.
Особливо тривожним є той факт, що гальмування реформ відбувається на фоні “втоми від України” серед частини європейських політиків. Якщо раніше нам пробачали певні недопрацювання з огляду на війну, то зараз планка вимог підвищується.
Грудневий звіт
За словами високопосадовця Єврокомісії, у грудні планується опублікувати офіційний звіт про прогрес України на шляху до членства в ЄС. Якщо ситуація не зміниться, цей документ може містити вкрай невтішні оцінки, що відкине процес вступу на роки назад.
Український уряд, зі свого боку, заперечує звинувачення у гальмуванні реформ. Під час нещодавньої пресконференції віце-прем’єр з питань європейської інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна виконала близько 70% необхідних кроків у рамках переговорного процесу.
Однак такий оптимізм не поділяють у Брюсселі. Там вказують, що статистичні показники не враховують якість імплементації та ступінь застосування нових правил на практиці.
Позиції країн-членів ЄС
Моє спілкування з європейськими дипломатами свідчить: наразі лише кілька країн-членів активно підтримують амбітний графік вступу України. Більшість схиляється до думки, що процес має бути ретельним і базуватися на реальних досягненнях, а не політичних міркуваннях.
“Ми не можемо повторити помилки попередніх розширень, коли країни входили до ЄС з незавершеними реформами. Особливо це стосується судової системи та верховенства права”, – зазначив представник однієї з країн-засновниць ЄС.
Що потрібно зробити?
У цій ситуації Україні необхідно терміново активізувати зусилля. За оцінками експертів, щоб встигнути виконати всі необхідні зобов’язання до 2030 року (реалістичний термін можливого вступу), потрібно пришвидшити реформи вже зараз.
Що може змінити ситуацію? Насамперед, політична воля на найвищому рівні. Президент та уряд мають відверто визнати існування проблем і зробити євроінтеграційні реформи абсолютним пріоритетом, попри виклики воєнного часу.
Також критично важливим є запуск повноцінної та незалежної судової системи. Без цього всі інші реформи залишаться вразливими через відсутність належного правового захисту.
Врешті, для успіху реформ необхідна чесна комунікація з суспільством. Громадяни мають розуміти, що шлях до ЄС – це не просто політичні декларації, а щоденна кропітка робота над трансформацією країни.
Варто зазначити, що Україна все ще має унікальне “вікно можливостей”. Підтримка європейських партнерів, попри певну втому, залишається безпрецедентною. Однак це вікно не буде відкритим вічно. І якщо ми справді прагнемо бачити Україну в ЄС у цьому десятилітті, діяти потрібно зараз.
