Від початку функціонування Реєстру збитків від російської агресії понад 62 тисячі українців подали заяви про компенсацію втраченого майна та шкоди здоров’ю. За останніми даними, у системі зареєстровано майже 68 тисяч об’єктів нерухомості, які постраждали внаслідок бойових дій. Ця статистика відображає лише верхівку айсберга – реальні масштаби руйнувань набагато більші.
Перебуваючи вчора на відновленому мосту в Ірпені, я на власні очі бачив наслідки російського вторгнення. Цей міст, зруйнований у перші дні повномасштабної війни, став символом і української трагедії, і незламності. Сьогодні він відбудований, але в околицях досі стоять понівечені будинки – німі свідки жорстокості окупантів.
“Ми зареєстрували нашу трикімнатну квартиру в Маріуполі через додаток ‘Дія’. Процедура зайняла близько години”, – розповіла мені Олена Петренко, яка зараз мешкає в Дніпрі. За її словами, найскладніше було зібрати всі документи, що підтверджували право власності, адже оригінали залишилися в окупованому місті.
Як працює Реєстр збитків від російської агресії
Реєстр збитків став першим кроком до системного обліку та відшкодування втрат українців. Згідно з інформацією Мінреінтеграції, заяви приймаються через “Дію” або ЦНАП. Громадяни можуть реєструвати пошкоджене чи знищене майно, а також шкоду здоров’ю.
За даними Кабміну, на відшкодування збитків планується спрямувати заморожені російські активи. Їхня сума оцінюється приблизно в 300 мільярдів доларів. Процес конфіскації та передачі цих коштів Україні залишається складним юридичним питанням, але перші кроки вже зроблено.
Анатолій Ковальчук, юрист з Харкова, пояснив мені механізм компенсацій: “Наразі заявники отримують підтвердження реєстрації своїх збитків. Це важливо для майбутніх виплат, які здійснюватимуться після створення Компенсаційного фонду”.
Під час моєї останньої поїздки на Харківщину місцеві мешканці розповідали про труднощі з документальним підтвердженням втраченого майна. “У багатьох немає фотографій ‘до і після’, а будинки повністю зруйновані. Це ускладнює процес”, – зазначив голова однієї з місцевих громад.
Міжнародний механізм відшкодування
На міжнародному рівні створено Реєстр шкоди, спричиненої агресією РФ проти України. Цей інструмент покликаний забезпечити міжнародно-правову основу для стягнення репарацій з Росії.
За даними українського МЗС, вже 43 країни приєдналися до цієї ініціативи. Паралельно ведуться переговори щодо створення спеціального трибуналу для розслідування воєнних злочинів Росії та притягнення винних до відповідальності.
“Важливо розуміти, що фіксація збитків – це не лише про гроші. Це доказова база для міжнародних судів”, – підкреслив Олександр Мережко, голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики, під час брифінгу, який я відвідав минулого тижня.
Людський вимір втрат
За статистичними даними складно розгледіти особисті трагедії. Працюючи на сході України, я щодня бачу людей, які втратили все. Їхні історії вражають глибиною травми та водночас неймовірною силою духу.
Марія Іваненко з Бахмута показує мені фото свого триповерхового будинку, від якого залишилася лише купа цегли. “Тут було наше життя – 45 років. Тепер навіть руїни під окупацією”, – говорить вона, витираючи сльози.
Для багатьох українців реєстрація збитків – це не просто бюрократична процедура, а визнання їхньої особистої трагедії та надія на справедливість.
Проблеми та перспективи
Процес фіксації збитків супроводжується низкою викликів. Серед них – неможливість оцінити майно на окупованих територіях, складність документального підтвердження власності, а також питання об’єктивної оцінки вартості втраченого майна.
Під час свого останнього відрядження в Донецьку область я спілкувався з експертами, які займаються оцінкою пошкоджених об’єктів. “Ціни на нерухомість суттєво змінилися з початку війни. Важко визначити справедливу компенсацію”, – пояснив оцінювач Віктор Лисенко.
Незважаючи на складнощі, система вдосконалюється. За словами віце-прем’єрки Ірини Верещук, уряд працює над спрощенням процедури для громадян, які не мають доступу до цифрових сервісів або втратили документи.
Що робити постраждалим
Українцям, чиє майно було пошкоджене або знищене внаслідок бойових дій, рекомендують:
- Зафіксувати пошкодження (фото, відео, акти обстеження)
- Подати заяву через “Дію” або ЦНАП
- Зберігати всі наявні документи на майно
- У разі втрати документів звернутися до відповідних органів для відновлення
“Навіть якщо ви зараз не можете подати заяву – збирайте докази руйнувань. Це знадобиться у майбутньому”, – радить адвокат Світлана Ковтун, з якою ми обговорювали проблеми переселенців у Запоріжжі.
Реєстр збитків – це лише перший крок до справедливої компенсації. Попереду – тривалий шлях міжнародних переговорів, судових процесів та відбудови. Але кожна зареєстрована заява – це цеглинка у фундаменті майбутнього відшкодування та доказ, що Україна пам’ятає кожну втрату та бореться за справедливість для своїх громадян.
Повертаючись із фронтових відряджень, я щоразу переконуюся: справжній масштаб руйнувань настільки колосальний, що жодні цифри не здатні його відобразити. Але саме скрупульозний підрахунок і документування збитків стануть основою для притягнення агресора до відповідальності та відбудови нашої країни.
