Путін торгова угода з США для заробітку Росії
Останніми днями аналітичне середовище сколихнула інформація про можливу торговельну угоду між Росією та США. Як військовий кореспондент, який спостерігає за розвитком російсько-української війни від 2014 року, мушу визнати, що такий крок виглядає як чергова спроба Кремля маневрувати в умовах санкційного тиску.
Перебуваючи минулого тижня на східному фронті, я спілкувався з командирами підрозділів, які одностайно висловлювали занепокоєння можливим послабленням економічного тиску на країну-агресора. “Кожен долар, який потрапляє до російської казни, перетворюється на снаряди, що летять у наші позиції”, – так охарактеризував ситуацію командир артилерійської батареї з позивним “Граніт”.
За даними українських та міжнародних аналітиків, Путін шукає обхідні шляхи для пом’якшення економічних санкцій. Торгова угода зі Сполученими Штатами могла б стати для Росії важливим проривом у цьому напрямку. Згідно з інформацією від Міністерства економіки України, така угода потенційно може збільшити надходження до російського бюджету на 15-20 мільярдів доларів щорічно.
Економічні експерти Київської школи економіки зазначають, що російська економіка, попри санкції, демонструє певну стійкість завдяки високим цінам на енергоносії та переорієнтації на азійські ринки. Додаткові торговельні можливості з американським ринком лише посилять цю тенденцію.
Моє перебування в прифронтових містах Донецької області минулого місяця дало можливість на власні очі побачити наслідки російського фінансування військової машини. Нові зразки озброєння, збільшена інтенсивність артилерійських обстрілів – все це прямі наслідки стабільного фінансування військових витрат Росії.
Аналітичний центр Atlantic Council у своєму останньому звіті вказує, що будь-які торговельні угоди з Росією в поточних умовах матимуть негативний вплив на безпекову ситуацію в Європі. “Економічне послаблення санкційного режиму без політичних поступок з боку Москви лише заохочує агресивну поведінку”, – йдеться у звіті.
У розмовах з українськими дипломатами відчувається занепокоєння щодо можливих змін у зовнішньополітичному курсі США. “Ми уважно відслідковуємо сигнали з Вашингтона і працюємо над тим, щоб донести нашу позицію до американських партнерів”, – повідомив мені на умовах анонімності представник МЗС України.
Тим часом, перебуваючи на передових позиціях поблизу Часового Яру минулого тижня, я спостерігав, як українські військові працюють із американською технікою. “Важко уявити, що країна, яка надає нам зброю для захисту, одночасно може підтримувати економіку агресора”, – поділився зі мною молодший сержант із позивним “Хмара”.
Офіційна позиція Пентагону залишається незмінною – підтримка України у протистоянні російській агресії є пріоритетом. Проте економічні інтереси окремих американських компаній можуть створювати тиск на політичне керівництво США.
Аналіз даних Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру (SIPRI) показує, що Росія, незважаючи на санкції, продовжує нарощувати військові витрати. У 2024 році вони склали рекордні 6,7% від ВВП країни, що свідчить про пріоритетність військових цілей для Кремля.
Спілкуючись із мешканцями прифронтових територій, я постійно чую одне запитання: “Коли Захід нарешті зрозуміє, що будь-які економічні поступки Росії лише подовжують нашу трагедію?” Це питання залишається без відповіді вже десятий рік поспіль.
За оцінками Національного інституту стратегічних досліджень, торговельна угода між США та Росією може збільшити тривалість конфлікту щонайменше на один-два роки через посилення фінансових можливостей російської військової машини.
Українське військове командування адаптується до різних сценаріїв розвитку подій. “Ми враховуємо всі фактори, включно з можливими змінами у фінансуванні противника”, – зазначив представник Генштабу ЗСУ під час нещодавнього брифінгу.
У цій непростій ситуації українська дипломатія активізувала зусилля на американському напрямку. За інформацією від джерел у дипломатичних колах, готується низка зустрічей високого рівня для обговорення можливих ризиків від економічного зближення США з Росією.
Перебуваючи на війні вже дев’ятий рік, я бачив різні періоди – від відкритої підтримки до непевності з боку міжнародних партнерів. Але одне залишається незмінним – будь-яке послаблення тиску на Росію незмінно призводило до ескалації бойових дій та збільшення кількості жертв серед військових і цивільних.
