Мирні ілюзії: чому заяви Путіна про Донбас не варті довіри
Днями російський президент Володимир Путін зробив заяву, яка одразу привернула увагу міжнародної спільноти. Він нібито виявив готовність вивести війська з окупованих територій Донбасу за певних умов. Я, як військовий кореспондент, який висвітлює цей конфлікт від самого початку у 2014 році, можу впевнено сказати: такі заяви Кремля вимагають критичного аналізу, а не поспішних надій.
Перебуваючи минулого тижня на передовій біля Курахового, я спілкувався з командиром однієї з бригад. “Максиме, за десять років ми чули стільки обіцянок з боку Росії, що вже й не рахуємо. А реальність? Подивіться на наші позиції – вони під обстрілами щодня”, – сказав він, показуючи свіжі воронки від російських снарядів.
Тактика Кремля
Путінські слова про можливість виведення військ прозвучали на тлі складної воєнної ситуації для Росії. Тактичні невдачі на окремих ділянках фронту, величезні втрати особового складу та проблеми з комплектацією підрозділів – усе це змушує Кремль шукати дипломатичні важелі. Проте варто розуміти: це не перший випадок, коли Москва використовує риторику про мир як елемент власної стратегії.
З 2014 року я особисто фіксував десятки випадків, коли за заявами про “припинення вогню” слідували нові обстріли. Мінські домовленості, підписані у 2014-2015 роках, систематично порушувалися російськими військами та підтримуваними ними бойовиками. Принцип “говорити про мир, готуючись до війни” став фірмовою тактикою Кремля.
Контекст заяви
Аналізуючи нинішню заяву, варто звернути увагу на контекст. По-перше, вона з’явилася напередодні можливих змін у американській адміністрації, що вказує на спробу вплинути на майбутні переговорні позиції. По-друге, умови, які висуває Росія, фактично передбачають капітуляцію України – відмову від територіальної цілісності та євроатлантичних прагнень.
“Росія використовує тактику контрольованої ескалації та деескалації”, – пояснив мені аналітик з військового інституту, з яким ми зустрілися у Краматорську минулого місяця. – “Коли їм потрібен тактичний перепочинок або дипломатичний маневр, вони говорять про мир. Коли відчувають слабкість противника – посилюють тиск”.
Реакція українських військових
Особливу увагу привертає реакція українських військових на такі заяви. Командир артилерійського підрозділу, з яким я спілкувався на позиціях поблизу Часового Яру, висловив думку, яку поділяє багато його колег: “Нам потрібен реальний мир, а не чергова пауза, яку ворог використає для перегрупування. За нинішніх умов будь-які поступки означатимуть лише відтермінування наступного етапу агресії”.
Економічний аспект
Економічний аспект цієї ситуації також важливий. Російська економіка, попри санкції, адаптувалася до воєнних умов. Військово-промисловий комплекс РФ працює на повну потужність. За оцінками експертів, з якими я спілкувався в аналітичних центрах Києва, Росія здатна підтримувати поточний рівень бойових дій щонайменше 2-3 роки без критичних економічних проблем.
Українська сторона тим часом зосереджена на розбудові власного оборонно-промислового комплексу. “Ми нарощуємо виробництво боєприпасів і безпілотників, – розповів мені представник одного з оборонних підприємств на сході України. – Але шлях до повної самодостатності ще довгий”.
Геополітичний вимір
У геополітичному вимірі заяви Путіна слід розглядати у контексті його ширшої стратегії щодо України. Росія послідовно прагне демонтувати українську державність, блокувати євроінтеграційні процеси та повернути Україну у свою сферу впливу. Тимчасові тактичні поступки завжди мали за мету реалізацію цих стратегічних завдань.
Перебуваючи на звільнених територіях Харківщини минулої осені, я на власні очі бачив наслідки російської окупації: зруйновані будинки, знищену інфраструктуру, братські могили цивільних. Це – реальні докази того, що стоїть за словами про “мир” у кремлівському розумінні.
Роль НАБУ
Варто також звернути увагу на роботу НАБУ в контексті забезпечення обороноздатності країни. Попри воєнний стан, боротьба з корупцією у оборонній сфері залишається критично важливою. За моїми джерелами, останніми місяцями бюро активізувало розслідування щодо закупівель для армії, що має безпосередній вплив на ефективність протистояння російській агресії.
Шлях до справжнього миру
Нинішня ситуація вимагає від України та міжнародних партнерів критичного осмислення будь-яких пропозицій з боку агресора. Досвід попередніх років чітко демонструє: справжні наміри Росії розкриваються не в заявах, а в конкретних діях на полі бою.
Як людина, яка бачила цю війну від перших днів, я можу сказати: шлях до справжнього миру лежить через позицію сили та принциповості, а не через ілюзорні компроміси, які підривають основи міжнародного права та безпеки.
“Ми всі хочемо миру, але не ціною капітуляції”, – сказав мені український солдат на одному з блокпостів поблизу Покровська. Ця фраза, можливо, найточніше відображає настрої і військових, і цивільних українців щодо чергової “мирної ініціативи” Кремля.
