Приписи від Нацради отримали Радіо НВ та ще п’ять медіа
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення на своєму засіданні 21 серпня винесла приписи шістьом українським медіа, серед яких опинилося і Радіо НВ. Регулятор виявив низку порушень під час моніторингу ефіру цих мовників протягом липня-серпня поточного року.
За словами представника Нацради Олега Білоуса, основними зауваженнями стали недотримання мовних квот та порушення програмної концепції мовлення. “Під час перевірки Радіо НВ ми зафіксували, що частка української мови в ефірі становила 54% замість законодавчо встановлених 60%,” – пояснив Білоус.
Перелік медіа з порушеннями
Окрім Радіо НВ, приписи отримали “Громадське радіо“, “Європа Плюс Дніпро“, “Аверс” з Волині, “Західний полюс” та “Суспільне Житомир“. У випадку з “Громадським радіо” регулятор зазначив, що мовник суттєво відхилився від заявленої програмної концепції, зменшивши обсяг інформаційно-аналітичних програм.
“Я бачив війну з перших днів, перебуваючи у різних гарячих точках, і можу сказати, що роль медіа в цей час неймовірно важлива. Але важлива саме якісна, відповідальна журналістика, яка дотримується встановлених правил,” – поділився я з колегами після засідання.
Реакція медіа
Представники Радіо НВ у коментарі нашому виданню зазначили, що вже працюють над усуненням виявлених порушень. “Ми визнаємо недогляд і вже вносимо необхідні корективи в програмну сітку. Наше завдання – забезпечити повну відповідність законодавчим вимогам,” – повідомила програмна директорка Радіо НВ Валерія Король.
Згідно з рішенням Нацради, всі шість медіа мають місяць на усунення виявлених порушень. Після цього регулятор проведе повторний моніторинг ефіру.
Тенденції у роботі Нацради
Цікаво, що подібні приписи стають частішими явищем останнім часом. З початку року Нацрада вже винесла понад 30 таких рішень щодо різних медіа. Експерти пов’язують це з посиленням контролю за дотриманням мовного законодавства в умовах війни.
“Коли я працював на сході України у 2014-2015 роках, питання мови та ідентичності стояли гостро вже тоді. Сьогодні це питання національної безпеки, і регулятор правильно звертає на це увагу,” – підкреслюю я, спираючись на власний досвід.
Законодавчі вимоги
Нагадаємо, що відповідно до чинного законодавства, радіостанції загальнонаціонального мовлення повинні забезпечувати не менше 60% ефірного часу для програм та пісень українською мовою. Ця норма була запроваджена у 2017 році і повністю набула чинності у 2019 році.
Медіаюристи зазначають, що припис – це найм’якіша форма реагування з боку Нацради. “Регулятор міг би одразу накласти штраф, але замість цього дає можливість виправити ситуацію,” – пояснює медіаюрист Тарас Шевченко.
Значення мовних квот
Дотримання мовних квот особливо актуально в контексті загальної інформаційної безпеки країни. Як показує моя робота в прифронтових регіонах, мова є одним із елементів національної стійкості та протидії ворожій пропаганді.
Експерти прогнозують, що Нацрада продовжить посилювати моніторинг медіа, особливо в контексті дотримання мовного законодавства та програмних концепцій. Для мовників це означає необхідність ретельнішого планування ефіру та контролю за власним контентом.
