Протидія російським дронам Україна: Європі варто вчитися в України
Днями я повернувся з чергового відрядження в район Харкова, де мав можливість спостерігати за роботою українських підрозділів протиповітряної оборони. Те, що я побачив, підтверджує думку, яку все частіше висловлюють західні експерти: Європа має терміново переймати український досвід протидії російським дронам, якщо хоче бути готовою до сучасних викликів.
Український фронт став справжньою лабораторією розвитку технологій боротьби з безпілотниками. За два з половиною роки повномасштабної війни наші військові створили багаторівневу систему, яка поєднує високотехнологічні рішення з тактичною винахідливістю.
Революційні підходи до протидії
Під Харковом я спілкувався з командиром роти радіоелектронної боротьби Сергієм, який розповів про революційні підходи до виявлення та нейтралізації російських “Шахедів” та “Ланцетів”. “Ми навчилися визначати дрони противника ще на підльоті, за десятки кілометрів до цілі. Це дає критично важливий час для реагування,” – пояснив офіцер.
Особливе враження справила інтеграція різних технологій в єдину систему. Мобільні групи РЕБ, які оснащені як західними, так і українськими комплексами, працюють у координації з підрозділами ППО та звичайними піхотними частинами. До цієї мережі підключені навіть цивільні добровольці, які через спеціальні програми передають інформацію про помічені дрони.
“Ми боремося не лише технікою, але й інтелектом,” – розповів мені молодий оператор системи радіоелектронної боротьби, який до війни працював IT-спеціалістом. “Росіяни постійно змінюють частоти, алгоритми роботи систем управління, але українські фахівці не менш оперативно адаптуються.”
Європейський погляд
Європейські військові аналітики вже визнають необхідність імплементації українських підходів. Нещодавно Андрюс Кубілюс, колишній прем’єр-міністр Литви, заявив, що “Європа має вчитися в України методів протидії російським дронам, адже це не лише військовий досвід – це питання загальноєвропейської безпеки”.
Я пам’ятаю початок 2022 року, коли російські дрони-камікадзе викликали справжній шок та паніку серед військових. Сьогодні ж на позиціях біля Куп’янська я бачив, як спокійно та методично працюють розрахунки ППО, збиваючи ворожі безпілотники з майже буденною впевненістю.
Стратегія децентралізації
Один із ключових елементів української стратегії – децентралізація та гнучкість. “Ми не покладаємося на єдине рішення, у нас завжди є план Б, В і навіть Г,” – пояснив мені командир підрозділу протиповітряної оборони під Ізюмом. “Якщо комплекс РЕБ не впорався, вступає в дію система ППО, якщо і вона не спрацювала – є групи з переносними засобами, включно з FPV-дронами, які можуть перехоплювати ворожі безпілотники.”
Важливим елементом стала й масова підготовка особового складу. “Зараз кожен український солдат знає базові принципи виявлення та реагування на дрони противника,” – розповів інструктор навчального центру, який я відвідав минулого місяця.
Розвиток власних технологій
Особливу увагу Україна приділяє розвитку власних технологій. Від простих “глушилок”, які виготовляють невеликі приватні компанії, до складних комплексів, що здатні виявляти, відстежувати і нейтралізувати цілі рої дронів. Компанії на кшталт Кверти та інших розробників протидронових систем фактично створили новий сегмент оборонної промисловості.
Відвідуючи один із таких комплексів на харківському напрямку, я був вражений тим, наскільки ефективно українські інженери змогли інтегрувати передові західні технології з власними розробками. “Ми взяли найкраще із запропонованого партнерами і додали свої напрацювання, враховуючи специфіку саме російських дронів,” – пояснив мені технічний керівник групи.
Виклики та перспективи
Однак, попри всі успіхи, виклик залишається величезним. Росія постійно нарощує виробництво дронів, експериментує з новими модифікаціями та тактиками застосування. За оцінками військових експертів, з якими я спілкувався, Росія зараз здатна виробляти до 1500 дронів-камікадзе щомісяця.
“Це війна технологій і промислових потужностей,” – сказав мені один із командирів батальйону під час нещодавнього відрядження на Запорізький напрямок. “Ми винахідливі та ефективні, але нам потрібна допомога в масштабуванні виробництва наших систем.”
Європейські країни вже почали активніше придивлятися до українського досвіду. Представники військових відомств Польщі, Балтійських країн, Фінляндії регулярно вивчають українські підходи до протидронової боротьби. Але цей процес, на думку багатьох експертів, потребує прискорення.
У цьому контексті заклик Андрюса Кубілюса виглядає не просто дипломатичною підтримкою, а практичною необхідністю для безпеки всього континенту. Якщо зараз Росія випробовує свої безпілотники в Україні, то завтра ці ж технології можуть бути використані в гібридних атаках проти європейських країн.
Ця війна вчить нас, що інновації народжуються з необхідності. Українські військові, інженери, волонтери створили унікальну екосистему протидії дронам, яка заслуговує на ретельне вивчення і впровадження у практику країн НАТО. І я, як людина, що бачила цю систему в дії на різних ділянках фронту, можу засвідчити її ефективність та інноваційність.
