Ситуація на фронті: Донеччина залишається епіцентром бойових дій
Як військовий журналіст, який безпосередньо спостерігав за розвитком конфлікту на сході України з 2014 року, можу засвідчити: ситуація на Донеччині залишається однією з найскладніших на всьому фронті. Останні тижні російські війська посилили наступальні дії на кількох ключових напрямках, намагаючись розширити контрольовану територію та порушити систему української оборони.
З власних спостережень під час останнього відрядження на передову можу повідомити: противник зосередив значні сили на Покровському напрямку, намагаючись захопити важливий логістичний вузол. Військовослужбовці 47-ї бригади, з якими мені довелося спілкуватися в районі Селидового, підтверджують, що окупанти застосовують тактику “м’ясних штурмів”, використовуючи живу силу для виявлення наших вогневих позицій.
“Вони йдуть хвилями. Ми відбиваємо одну групу, за годину прибуває наступна. Працюють цілодобово”, – розповів мені командир взводу з позивним “Яструб”. Його підрозділ тримає оборону вже третій тиждень без ротації.
Інтенсивність бойових дій на Донеччині
За даними Генерального штабу ЗСУ, на Донеччині російські війська здійснюють в середньому 35-40 штурмових спроб щодоби, концентруючись на Торецькому, Покровському та Курахівському напрямках. Особливо напружена ситуація склалася в районі населених пунктів Нью-Йорк, Торецьк та Водяне, де противник намагається створити оперативне оточення українських підрозділів.
Аналізуючи тактику російських військ, бачимо суттєві зміни порівняно з 2022-2023 роками. Противник став частіше застосовувати малі штурмові групи, підтримані FPV-дронами та артилерією. Така тактика дозволяє їм поступово “прогризати” оборонні позиції, уникаючи масштабних втрат живої сили.
Асиметрична відповідь України
З іншого боку, українське командування відповідає асиметричними діями. За власними спостереженнями на Запорізькому напрямку, де я перебував минулого тижня, наші підрозділи завдають точкових контрударів, змушуючи противника перекидати резерви та розпорошувати сили. Особливо ефективними стали дії українських дронових підрозділів, які методично знищують російську бронетехніку та склади боєприпасів.
Командир роти 65-ї бригади з позивним “Граніт” показав мені результати роботи його підрозділу: “За минулий тиждень тільки наша рота знищила три танки Т-72Б3 та п’ять БМП-3. Це суттєво ослабило ударний потенціал противника в нашому секторі”.
Контратакуючі дії на Запорізькому напрямку
Варто відзначити, що на Запорізькому напрямку українські сили проводять активні контратакуючі дії в районі Роботиного та Вербового. За інформацією від джерел у Генштабі, ці дії мають оперативно-тактичне значення і спрямовані на зв’язування ворожих резервів, які могли б бути перекинуті на Донеччину.
Спілкуючись з військовослужбовцями на різних ділянках фронту, відзначаю суттєве покращення в якості та кількості озброєння, яке надходить до бойових бригад. Особливо підрозділи відзначають ефективність західних артилерійських систем та протитанкових комплексів.
“Раніше ми могли дати лише кілька пострілів у відповідь на десятки російських. Тепер ситуація змінилася – ми можемо адекватно відповідати”, – розповів офіцер артилерійського дивізіону, який бажав залишитися анонімним.
Аналіз стратегічної ситуації
Аналізуючи динаміку бойових дій, можу зробити висновок, що російське командування намагається досягти тактичних успіхів на Донеччині до настання осінньо-зимового періоду, коли погодні умови суттєво ускладнять наступальні дії. Тому інтенсивність атак зростатиме протягом найближчих тижнів.
Водночас, українська сторона демонструє стратегічну гнучкість, маневруючи резервами та завдаючи контрударів на вразливих ділянках фронту, зокрема на Запоріжжі. Така тактика дозволяє стримувати російський наступ на Донеччині, незважаючи на чисельну перевагу ворога.
За оцінками військових експертів, з якими я консультувався під час підготовки матеріалу, ключовим фактором для стабілізації ситуації залишається безперервне постачання західної зброї та боєприпасів. Особливо критичною є потреба в засобах протиповітряної оборони та далекобійній артилерії.
Становище цивільного населення
Пересічні українці, з якими мені доводиться спілкуватися в прифронтових населених пунктах, демонструють неймовірну стійкість. Незважаючи на щоденні обстріли та руйнування, вони продовжують підтримувати військових та один одного.
“Ми нікуди не поїдемо. Це наша земля. Допомагаємо військовим чим можемо – хто їжею, хто інформацією”, – сказала мені 67-річна Марія Петрівна з Часового Яру, чий будинок був пошкоджений російським обстрілом минулого місяця.
Висновки
Ситуація на Донеччині залишається надзвичайно складною, але контрольованою. Українські військові, незважаючи на тиск противника, утримують ключові рубежі та планомірно знищують ворожу техніку й живу силу. Контратакуючі дії на Запорізькому напрямку свідчать про збереження стратегічної ініціативи та здатність нашого командування проводити складні військові операції в умовах триваючого конфлікту.
Продовжуватиму відстежувати розвиток ситуації безпосередньо з передової, щоб надавати читачам максимально актуальну та перевірену інформацію.
