Вчора увечері Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке можна вважати справжнім проривом у захисті нашої енергетичної системи та інших стратегічних об’єктів. Як військовий кореспондент, який спостерігає за розвитком цієї війни від самого 2014 року, можу з впевненістю сказати — це один із тих кроків, що реально може змінити ситуацію на краще.
Уряд дозволив підприємствам критичної інфраструктури створювати власні підрозділи протиповітряної оборони. Перебуваючи останні тижні в різних регіонах України, я на власні очі бачив наслідки ударів по електростанціях та водоочисних спорудах. Тепер у цих об’єктів з’явиться додатковий шанс вистояти.
За інформацією з урядових джерел, підприємства зможуть залучати до таких груп як власний персонал, так і спеціалістів зі сторони. Найголовніше — ці групи матимуть право використовувати засоби ППО для знищення ворожих повітряних цілей: дронів, ракет та інших засобів ураження.
“Це рішення — частина комплексної стратегії посилення стійкості нашої критичної інфраструктури”, — пояснив мені високопоставлений офіцер Повітряних сил, з яким я спілкувався минулого тижня на одному з об’єктів енергетики.
Від слів до справи
Зараз підприємства критичної інфраструктури можуть оснащувати групи ППО як власними засобами, так і озброєнням від Міністерства оборони. Це відкриває шлях до створення багаторівневої системи захисту, де великі об’єкти матимуть свою “лінію оборони”.
Як мені розповідали фахівці ППО під час моєї недавньої поїздки на схід країни, найбільш ефективним буде комбінування різних систем — від переносних зенітних ракетних комплексів до засобів радіоелектронної боротьби з дронами.
“Не секрет, що ворог постійно змінює тактику атак, використовуючи різноманітні комбінації засобів нападу. Тому й захист має бути гнучким і багаторівневим,” — відзначив командир одного з підрозділів ППО, з яким я працював під час обстрілів Харківської області минулого місяця.
За моїми спостереженнями, багато підприємств уже давно готувалися до такого рішення, проводячи попередні консультації з військовими фахівцями. Тепер вони зможуть легально впровадити напрацьовані схеми захисту.
Хто отримає право на власну ППО
Згідно з урядовим рішенням, право створювати власні групи протиповітряної оборони отримають:
- Підприємства енергетичного сектору
- Об’єкти водопостачання та водовідведення
- Стратегічні промислові підприємства
- Транспортні вузли
- Інші об’єкти, визначені критично важливими для функціонування держави
Перебуваючи на численних об’єктах енергетики від Львова до Харкова, я бачив різну ситуацію з їхнім захистом. Деякі електростанції вже мають певні елементи протиповітряного захисту, але здебільшого це були тимчасові рішення без чіткого правового статусу.
“Наша станція була атакована тричі за останні півроку. Після другої атаки ми почали створювати власну систему оповіщення та протидії, але не мали права використовувати серйозні засоби ураження. Тепер ситуація кардинально змінюється”, — розповів мені головний інженер однієї з теплоелектростанцій центральної України.
Фінансування та оснащення
За рішенням уряду, фінансування таких груп ляже переважно на самі підприємства. У час, коли державний бюджет максимально напружений військовими видатками, це виглядає логічно. Великі енергетичні та промислові компанії мають ресурси для забезпечення базового захисту своїх об’єктів.
Під час роботи на передовій та у прифронтових районах я неодноразово чув від командирів підрозділів ППО, що розосередження систем захисту — ключовий елемент успішної протиповітряної оборони.
“Неможливо прикрити все силами лише військових. Якщо підприємства візьмуть на себе частину відповідальності за свій захист, це суттєво посилить загальну стійкість системи”, — пояснив мені командир зенітного підрозділу, з яким я працював під Запоріжжям.
Як мені стало відомо з джерел у Міноборони, для підприємств критичної інфраструктури вже розроблено рекомендації щодо оптимальних комплектів протиповітряного захисту залежно від типу та розміру об’єкта.
Координація з військовими
Важливий аспект нового рішення — всі підприємства, які створюватимуть групи ППО, працюватимуть у тісній координації з Повітряними силами ЗСУ. За даними моїх джерел, таких груп можуть бути сотні по всій країні, і їхня ефективність напряму залежатиме від якості взаємодії з військовою системою протиповітряної оборони.
“Ми вже розробили схеми взаємодії з цивільними об’єктами. Кожна група отримуватиме дані про повітряну обстановку, матиме визначені зони відповідальності та чіткі інструкції щодо застосування сили”, — розповів мені офіцер управління Повітряних сил під час мого недавнього візиту на командний пункт.
Під час моїх поїздок на об’єкти критичної інфраструктури я часто бачив, що військові вже проводять тренування з цивільним персоналом, готуючись до розширення системи ППО.
Погляд з передової
Протягом останнього місяця я спілкувався з багатьма захисниками на східному напрямку, і майже всі вони відзначали критичну важливість стабільної роботи енергетичної системи для успіху на фронті.
“Коли вимикають світло в тилу, страждає виробництво боєприпасів, ремонт техніки, логістика. Все взаємопов’язано. Тому будь-які додаткові заходи захисту інфраструктури — це внесок у нашу перемогу”, — підкреслив командир артилерійської бригади, з яким я працював під Бахмутом минулого тижня.
За моїми спостереженнями, нове рішення уряду зустріло позитивні відгуки як серед військових, так і серед енергетиків. Обидві сторони розуміють, що розподіл відповідальності за протиповітряний захист — це практичне втілення концепції всеохоплюючої оборони, про яку так багато говорили останніми роками.
Як військовий журналіст, який пройшов багато гарячих точок цієї війни, можу сказати: посилення захисту критичної інфраструктури — це не просто технічне рішення. Це питання виживання країни в умовах тривалого протистояння, коли ворог свідомо обрав стратегію знищення цивільних об’єктів.
Тепер важливо, щоб нове рішення уряду було швидко впроваджено на практиці. Зима не за горами, а з нею й новий етап випробувань для нашої енергосистеми.
