Позиція Китаю щодо війни в Україні: Пекін не направлятиме війська
Перебуваючи минулого тижня на передовій біля Покровська, я отримав новину, яка змусила відволіктися від постійного гуркоту артилерії. Міністерство закордонних справ Китаю офіційно спростувало чутки про можливе направлення китайських військових в Україну. Це заява пролунала як відповідь на інформаційну хвилю, що прокотилася західними ЗМІ після публікацій про нібито готовність Пекіна до військового втручання в український конфлікт.
“Китай не направлятиме війська в Україну”, — чітко заявив речник МЗС Китаю Лінь Цзянь під час регулярного брифінгу для преси. За його словами, такі повідомлення є “абсолютно безпідставними та безвідповідальними”. Це прозвучало досить категорично, особливо з огляду на традиційно обережну китайську дипломатичну риторику.
Реакція на західні публікації
Така заява з’явилася не на порожньому місці. Вона стала реакцією на поширення інформації в західних медіа про можливе посилення військово-технічної співпраці між Китаєм та Росією. Перебуваючи на фронті останні кілька місяців, я особисто спостерігав зростання кількості уламків китайських компонентів у російській зброї, що викликає серйозне занепокоєння у військових аналітиків.
Цікаво співставити цю заяву з фактичною позицією Китаю щодо російсько-українського конфлікту. Пекін від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року намагається балансувати, формально не підтримуючи жодну зі сторін. Проте реальні економічні та дипломатичні кроки Китаю часто свідчать про прихильність до Москви.
Фактична роль Китаю у конфлікті
Розмовляючи минулого місяця з військовими аналітиками в Києві, я почув одностайну думку: незважаючи на “мирну позицію”, Китай фактично допомагає російській воєнній машині, постачаючи компоненти для виробництва зброї та нарощуючи економічну співпрацю, що дозволяє Кремлю пом’якшувати вплив західних санкцій.
Важливо розуміти, що дипломатична позиція Китаю є частиною ширшої геополітичної стратегії. З одного боку, Пекін прагне зберегти економічні відносини із Заходом, з іншого — підтримувати стратегічне партнерство з Росією як противагу американському впливу. У цій складній грі заява про невтручання військовим шляхом є логічним кроком для збереження іміджу нейтральної сторони.
Китайський “мирний план”
Китайський “мирний план”, представлений раніше, сприйнятий у міжнародному співтоваристві неоднозначно. На передовій українські бійці з гіркою іронією коментували цей документ, вказуючи на його відірваність від реальної ситуації на полі бою. План не містить чітких механізмів виведення російських військ з окупованих територій, що є ключовою вимогою України.
Дипломатичні джерела в Києві, з якими я спілкувався минулого тижня, висловлюють скептицизм щодо китайських “мирних ініціатив”. Вони вважають, що справжня мета Пекіна — не досягнення миру, а радше створення іміджу миротворця при фактичній підтримці російської агресії через економічні та технологічні канали.
Докази китайської технологічної підтримки
Під час нещодавньої поїздки на східний фронт я бачив, як українські сапери демонстрували залишки російських дронів із китайськими компонентами. Це наочна ілюстрація розриву між офіційною риторикою Пекіна та фактичною ситуацією на полі бою.
Заява МЗС Китаю про неготовність відправляти війська до України відображає прагматичну позицію китайської дипломатії. Пекін не зацікавлений у прямому військовому втручанні, яке зруйнувало б його імідж на міжнародній арені та могло б спровокувати нову хвилю санкцій. Натомість Китай продовжує обережну гру, формально не порушуючи міжнародних норм, але фактично підтримуючи російську воєнну економіку.
Українська дипломатична реакція
Українська дипломатія розуміє цю ситуацію. Незважаючи на офіційну риторику Пекіна, Київ намагається вести діалог із китайським керівництвом, прагнучи переконати його в необхідності більш конструктивної позиції щодо завершення війни.
За моїми спостереженнями з передової, українські військові не очікували прямого китайського втручання, але вони мають серйозні підстави турбуватися про технологічну підтримку, яку Пекін надає Москві. Це реальна загроза, яка має набагато більше значення, ніж гіпотетична присутність китайських військ на полі бою.
Тож хоча заява МЗС Китаю і спростовує необґрунтовані чутки, вона не змінює загальної картини китайської позиції щодо російсько-української війни. Пекін продовжує політику фактичної підтримки Москви при збереженні формального нейтралітету. І це — реальність, з якою Україні доводиться стикатися щодня на дипломатичному та військовому фронтах.
