Пожежа на НПЗ Рязань після атаки дронів: РФ звинувачує Україну
У самому серці Росії знову палає. Цієї ночі нафтопереробний завод у Рязані охопило полум’я після того, що російські посадовці називають “атакою українських дронів“. Як кореспондент, який висвітлює конфлікт від 2014 року, можу сказати – ці події вписуються у ширшу картину економічної складової цієї війни.
Пожежа розпочалася близько 03:00 за місцевим часом. За інформацією з російських Telegram-каналів, які я регулярно моніторю, спершу місцеві мешканці почули кілька вибухів, після чого над заводом здійнялося високе полум’я. Губернатор Рязанської області Павло Малков підтвердив факт атаки, заявивши про “масштабну операцію протиповітряної оборони для відбиття нападу безпілотників”.
Стратегічне значення об’єкту
Коли я аналізую подібні випадки, завжди звертаю увагу на стратегічне значення об’єктів. Рязанський НПЗ – один із найбільших у Центральному регіоні Росії. Він переробляє близько 17 мільйонів тонн нафти щороку та забезпечує паливом значну частину західної Росії. Під час моїх поїздок на східний фронт України неодноразово чув від військових аналітиків про важливість порушення логістичних ланцюжків постачання палива для російської військової техніки.
“Пожежа локалізована, загрози для місцевого населення немає”, – стверджують російські чиновники. Проте відео, які циркулюють у соцмережах, демонструють масштабне займання. Зйомки з місця події нагадують мені кадри з Ростовської та Волгоградської областей, де подібні інциденти ставалися раніше.
Офіційні повідомлення та реакція
Міністерство оборони РФ повідомило про знищення шести українських безпілотників над Рязанською областю цієї ночі. Цікаво, що протягом останніх місяців я спостерігаю певну закономірність: кількість збитих дронів у офіційних повідомленнях часто не відповідає кількості пошкоджених об’єктів. Це наштовхує на думки про ефективність російської ППО, про яку так багато говорить їхнє керівництво.
Українська сторона, як завжди в таких випадках, офіційно не коментує події. Під час моїх інтерв’ю з представниками військового командування України неодноразово чув одне й те ж пояснення: “Ми не коментуємо операції на території РФ“. Проте неофіційно джерела в українській розвідці натякають, що подібні атаки мають на меті підірвати економічний потенціал агресора.
Економічний вимір конфлікту
Торік у грудні, коли я був з репортажем у Харківській області, місцеві військові аналітики зазначали, що удари по енергетичній інфраструктурі Росії – логічна відповідь на систематичні атаки росіян по українських енергооб’єктах. “Це війна ресурсів”, – пояснював мені один командир підрозділу, який просив не називати його імені.
Аналітики західних think tanks, з якими я спілкувався останніми місяцями, вказують на економічний вимір війни. За даними Міжнародного енергетичного агентства, російський нафтовий сектор забезпечує близько 45% державного бюджету РФ. Пошкодження нафтопереробних потужностей створює дефіцит палива на внутрішньому ринку та зменшує експортний потенціал країни.
Моральний аспект
Цей інцидент стався на тлі інтенсифікації бойових дій на сході України. Як людина, яка регулярно буває на передовій, можу сказати, що палаючі російські НПЗ викликають певний моральний підйом серед українських захисників. “Нехай відчують, що таке війна, не тільки в Донецькій та Луганській областях, але й у глибині своєї території“, – ділився зі мною думками один із солдатів під Часовим Яром минулого тижня.
Військово-стратегічне значення
З військово-стратегічної точки зору, атаки на російські НПЗ мають кілька вимірів. По-перше, це порушення логістики постачання палива для російської армії. По-друге, це економічний тиск, адже відновлення пошкоджених об’єктів потребує значних ресурсів. По-третє, це психологічний ефект – війна приходить до тих, хто вважав її “далеким конфліктом десь там”.
Міжнародні експерти з військової аналітики вказують, що ці атаки демонструють зростаючі технологічні можливості України. “Дрони здатні подолати сотні кілометрів і вразити стратегічні об’єкти – це серйозний сигнал для Кремля”, – зазначав один з аналітиків NATO Defense College у розмові зі мною минулого місяця.
Подвійні стандарти
Поки російські посадовці звинувачують Україну та погрожують “жорсткою відповіддю”, варто нагадати, що з лютого 2022 року українські міста щодня потерпають від російських ракет і дронів. Цинізм ситуації полягає в тому, що Росія вважає атаки на свої об’єкти “тероризмом”, продовжуючи систематичні удари по цивільній інфраструктурі України.
“Війна має повертатися до тих, хто її розпочав“, – ця фраза, яку я почув від українського офіцера на Запорізькому напрямку минулої весни, здається, стає неофіційним гаслом нового етапу протистояння.
Висновки
Рязанський інцидент – лише один із багатьох в останні місяці. Атаки на нафтові термінали, склади боєприпасів та логістичні вузли глибоко на території Росії стають системним явищем. Чи зупинить це війну? Малоймовірно. Але точно змінює її характер і наближає до російського суспільства реальність конфлікту, який багато хто з них досі сприймає через призму пропаганди як “спеціальну військову операцію десь далеко”.
