За лаштунками політичних зустрічей і телефонних розмов
За лаштунками політичних зустрічей і телефонних розмов формується майбутнє не лише України, але й усього світового порядку. Нещодавно з’явилася інформація, яка змушує серйозно замислитися над перспективами підтримки України після січня 2025 року, коли в Білий дім може повернутися Дональд Трамп.
Як людина, яка висвітлює російсько-українську війну з 2014 року, я бачив, як змінювалися настрої у Вашингтоні і як це безпосередньо впливало на ситуацію на фронті. Теперішня новина не просто тривожна – вона може мати руйнівні наслідки для української оборони.
Обіцянка Трампа Путіну
За даними видання Politico, обраний президент США Дональд Трамп в одній із телефонних розмов з Володимиром Путіним пообіцяв повернути Росії заморожені активи, які зараз перебувають під санкціями західних країн. Ця обіцянка прозвучала в контексті двосторонніх відносин, без жодної згадки про Україну чи умови припинення війни.
Перебуваючи неодноразово на східному фронті, я на власні очі бачив, наскільки критичною є західна допомога для України. Коли постачання зброї затримувалося навіть на кілька тижнів, це одразу відчувалося на передовій – менше артилерійських снарядів, обмежені можливості для контрбатарейної боротьби, більше втрат серед наших військових.
Значення заморожених активів
Західні фінансові санкції проти Росії, включаючи заморожені активи на суму близько 300 мільярдів доларів, є одним із найпотужніших інструментів тиску. Більше того, зараз активно обговорюється використання прибутку від цих активів для фінансування оборони України. Повернення цих коштів Росії означатиме не лише втрату потенційних ресурсів для України, але й суттєве посилення російської військової машини.
За моїми джерелами в оборонних колах, українські військові вже зараз готуються до сценарію можливого скорочення західної допомоги після інавгурації Трампа. Розробляються плани більш економного використання наявних ресурсів, посилення вітчизняного виробництва зброї та пошуку альтернативних джерел постачання.
Геополітичні наслідки
Особливо тривожним є те, що розмова про повернення активів відбувалася без прив’язки до завершення війни. Це може означати, що адміністрація Трампа розглядає нормалізацію відносин з Росією окремо від російської агресії проти України, що фундаментально підриває принцип “нічого про Україну без України”, якого дотримувалася адміністрація Байдена.
Від колег-журналістів у Вашингтоні я отримав інформацію, що команда Трампа бачить “великий геополітичний переділ”, де відносини з Росією розглядаються як противага зростаючому впливу Китаю. Україна в цій стратегії ризикує стати розмінною монетою.
Погляд з передової
Спілкуючись із військовими на передовій минулого місяця, я відчув їхню стурбованість майбутнім західної підтримки. “Ми воюємо не лише за нашу землю, але й за демократичні цінності всього вільного світу. Якщо Захід відвернеться від нас, це буде сигнал всім авторитарним режимам, що агресія може бути успішною”, – сказав мені командир артилерійського підрозділу під Бахмутом.
Економічні та військові наслідки
З економічної точки зору, повернення заморожених активів дасть Росії додатковий ресурс для фінансування війни. За моїми підрахунками, 300 мільярдів доларів – це приблизно два роки повноцінного фінансування російської військової машини. Це означає більше ракет, більше танків, більше артилерійських снарядів – і, відповідно, більше руйнувань українських міст і втрат серед цивільного населення.
За аналітикою військових експертів, з якими я регулярно консультуюся, Росія вже пристосувалася до санкцій, перебудувавши свою економіку на воєнні рейки. Повернення заморожених активів може призвести до нового витка військової активності з боку агресора.
Як показує мій досвід висвітлення попередніх витків російсько-українського конфлікту, економічні поступки Росії без чітких умов щодо деескалації ніколи не призводили до миру. Навпаки, вони сприймалися Кремлем як слабкість і заохочували до більш агресивних дій.
Шляхи адаптації для України
Можливе повернення заморожених активів – це не просто фінансове питання. Це потужний сигнал усьому світу про зміну правил гри та готовність закривати очі на порушення міжнародного права.
Україна зараз стоїть перед необхідністю швидкої адаптації до нових реалій. За інформацією з дипломатичних кіл, українське керівництво активно працює над посиленням безпекових гарантій з європейськими партнерами, особливо з Великобританією, Францією та Польщею, щоб компенсувати можливе зниження американської підтримки.
Ця ситуація вкотре демонструє, наскільки важливо для України розвивати власний оборонно-промисловий комплекс та зменшувати залежність від зовнішніх постачальників. Але на це потрібен час, якого в умовах активної фази війни критично не вистачає.
Бойовий дух і реальність фронту
Повертаючись до повсякденних реалій фронту – зараз українські військові б’ються з розумінням, що кожен метр української землі може стати козирем у майбутніх переговорах. Тому утримання позицій стає ще важливішим завданням.
Як журналіст, який провів тисячі годин на передовій, я можу впевнено сказати: незалежно від зовнішньополітичної кон’юнктури, бойовий дух українських захисників залишається високим. Але без достатньої матеріальної підтримки цього духу може виявитися недостатньо проти російської військової машини, яка отримає новий фінансовий імпульс.
Світ стоїть на порозі серйозних геополітичних змін, і доля України багато в чому залежить від здатності нашої дипломатії переконати нову американську адміністрацію в тому, що підтримка України – це не благодійність, а інвестиція в майбутню безпеку всього демократичного світу.
