Повернення Дмитра Хилюка з полону після трьох років
Вчора на українську землю повернувся журналіст Дмитро Хилюк. Три роки полону, три роки невідомості для рідних та колег – і нарешті, довгоочікуване повернення додому. Цей момент став одним із найемоційніших у всій історії обмінів полоненими.
Я бачив різні повернення з полону, але історія Дмитра особлива. Коли російські військові захопили його у березні 2022 року, він працював як цивільний фотокореспондент під Києвом. Висвітлював події початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи у селі Козаровичі. Саме там його схопили – і три роки про нього майже нічого не було відомо.
На кадрах зустрічі Дмитра в аеропорту “Бориспіль” видно, наскільки виснаженим він повернувся. Схудлий, з блідим обличчям, але з неймовірною силою духу в очах. Таким запам’ятається цей момент усім, хто його бачив особисто чи через екрани.
“Дмитро Хилюк повернувся додому. Ми дочекалися”, – написали його колеги з LB.ua, де він працював фотокореспондентом до полону. Для редакції це стало справжнім святом після трьох років постійних клопотань та намагань визволити колегу.
Деталі обміну полоненими
За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Дмитро повернувся в рамках чергового обміну полоненими з Росією. Загалом вдалося повернути 75 українців, серед яких були як військові, так і цивільні.
Працюючи в зонах бойових дій, я неодноразово стикався з історіями журналістів, які опинялися в полоні. Але три роки – це одне з найдовших утримань медійника, про яке мені відомо. Тривале перебування в таких умовах залишає глибокі фізичні та психологічні травми.
Національна спілка журналістів України повідомила, що з початку повномасштабного вторгнення в полоні окупантів перебували щонайменше 15 українських журналістів. На жаль, не всі повернулися додому. Декілька медійників загинули під час утримання.
Складність звільнення журналістів
Представник Офісу Президента з питань обміну полоненими, Андрій Юсов, зазначив, що звільнення українських журналістів завжди є особливо складним процесом. “Росія використовує їх як пропагандистський інструмент, часто змушуючи давати неправдиві свідчення під камеру”, – розповів він.
Дмитро Хилюк, за попередньою інформацією, утримувався в одній з російських в’язниць, де умови утримання були нелюдськими. Згідно з розповідями інших звільнених, ув’язнені часто стикаються з тортурами, приниженнями та відсутністю медичної допомоги.
“Кожне повернення українця з російського полону – це маленька перемога“, – зазначив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він також підкреслив, що робота над поверненням усіх полонених триває безперервно.
Значення для журналістської спільноти
Для журналістської спільноти повернення Дмитра – це не лише радість за колегу, але й нагадування про важливість міжнародної солідарності. “Світова спільнота має посилити тиск на Росію щодо звільнення всіх незаконно утримуваних журналістів”, – заявили в Комітеті захисту журналістів.
Історія Дмитра Хилюка – це історія незламності. Попри три роки полону, він зміг вижити і повернутися. Попереду – довгий шлях реабілітації, але підтримка родини, колег та всієї країни допоможе йому пройти цей шлях.
Ситуація з полоненими сьогодні
Станом на сьогодні, за даними української влади, в російському полоні залишаються тисячі українців. Серед них – військові, цивільні та кілька журналістів. Робота над їх поверненням продовжується щодня.
Висвітлюючи події війни з 2014 року, я бачив багато історій повернення з полону. Кожна з них унікальна і сповнена як болю, так і надії. Історія Дмитра Хилюка стане ще одним символом стійкості українських медійників у цій війні.
Ми чекаємо на перші інтерв’ю та розповіді Дмитра, коли він буде готовий поділитися своїм досвідом. Але найважливіше зараз – дати йому час на відновлення та возз’єднання з близькими після трьох років розлуки.
