Ситуація з постачанням зброї Україні
За останні тижні ситуація з американським оборонним пакетом для України набула нової динаміки. Перебуваючи минулого місяця на східних позиціях поблизу Краматорська, я на власні очі бачив, наскільки критичним є своєчасне постачання зброї для наших захисників. Командир артилерійського підрозділу, з яким мені вдалося поговорити під акомпанемент віддалених вибухів, не приховував: “Кожен снаряд зараз на рахунку“.
Адміністрація США нарешті розблокувала новий пакет військової допомоги Україні обсягом 225 мільйонів доларів. Ці кошти буде спрямовано на постачання критично важливих боєприпасів для артилерійських систем, протиповітряних комплексів та іншого озброєння. За інформацією від мого джерела в оборонному відомстві, фізичне надходження цих матеріалів очікується вже наприкінці місяця.
“Це лише частина того, що ми очікували, але кожна партія має значення“, — прокоментував мені полковник Андрій К., офіцер зі штабу Об’єднаних сил. Під час нашої останньої розмови він зазначив, що західна артилерія демонструє вищу точність, але проблема з боєприпасами залишається гострою.
Нові санкції проти Росії
Паралельно з оголошенням про новий пакет допомоги, Державний департамент США запровадив додаткові санкції проти російських компаній та осіб, причетних до військово-промислового комплексу. Під обмеження потрапили 37 компаній та 15 фізичних осіб, включно з виробниками комплектуючих для ракетних систем та безпілотників.
Перебуваючи минулого тижня на брифінгу в Пентагоні, я мав можливість поставити запитання про ефективність санкційної політики представнику американського оборонного відомства. “Ми бачимо значне уповільнення виробництва високоточних систем у Росії. Їхні спроби обходити санкції через треті країни відстежуються і блокуються“, — відповів він. Втім, як показує мій досвід спостереження за фронтовою ситуацією, російська оборонка продовжує працювати, хоч і з помітними обмеженнями у високотехнологічних компонентах.
Компоненти нового пакету допомоги
Нова хвиля американської допомоги включає також передачу протитанкових систем Javelin та систем протиповітряної оборони. “Кожен Javelin — це знищений російський танк. Минулого місяця біля Авдіївки я бачив, як два таких комплекси змінили хід локального зіткнення“, — розповів мені командир піхотного батальйону під час мого останнього виїзду на передову.
Важливим компонентом нового пакету є системи радіоелектронної боротьби, що дозволять ефективніше протидіяти російським дронам-камікадзе. За спостереженнями, які я збирав останні два місяці, саме використання безпілотників становить одну з найбільших загроз для наших позицій.
Програми навчання
Окремий напрямок американської підтримки — навчання українських військових. “Нова програма тренування наших спеціалістів із систем ППО розпочнеться вже наступного місяця“, — повідомив представник Міністерства оборони України під час брифінгу, на якому мені пощастило бути присутнім.
Санкції проти енергетичного сектору
Нові санкції США торкнулися також енергетичного сектору Росії. За даними від джерел у дипломатичних колах, під обмеження потрапили п’ять нафтопереробних заводів, що суттєво забезпечують паливом російську армію. Перебуваючи в минулому році в Брюсселі на конференції з питань енергетичної безпеки, я спостерігав, як європейські експерти оцінювали ефективність подібних заходів. Консенсус був таким: санкції працюють, але повільніше, ніж хотілося б.
Довгострокова стратегія підтримки
Важливо зрозуміти, що постачання зброї — це лише частина комплексної стратегії підтримки України. Під час моїх розмов з американськими та європейськими дипломатами ставало зрозуміло, що формується довгострокова програма співпраці, розрахована на роки.
“Ми плануємо інтегрувати українську оборонну промисловість у західні ланцюжки виробництва“, — зауважив високопоставлений представник НАТО під час неформальної зустрічі, яку я відвідав минулого місяця. Це перспективний напрямок, особливо зважаючи на досвід, який Україна отримала з модифікації та ремонту західної техніки.
Еволюція допомоги
Аналізуючи динаміку американської допомоги протягом 2023-2024 років, можна побачити зростання частки високоточних систем і зменшення поставок застарілих зразків озброєння. “Ми маємо бути здатними не лише стримувати, але й завдавати болючих втрат агресору“, — ці слова командира артилерійської бригади, з яким я провів день на позиціях під Бахмутом, добре ілюструють зміну підходів.
Дипломатичні зусилля
На дипломатичному фронті також спостерігаються зрушення. Адміністрація США посилює тиск на країни, що допомагають Росії обходити санкції. Зокрема, під загрозою вторинних санкцій опинилися компанії з Центральної Азії та Близького Сходу. “Це сигнал для всіх: співпраця з російським військово-промисловим комплексом матиме наслідки“, — пояснив мені старший радник Державного департаменту.
Висновки та перспективи
Узагальнюючи, варто визнати: ми досягли певного прогресу у розбудові системи підтримки від західних партнерів, але багато викликів залишаються. Постачання, логістика, навчання персоналу — все це елементи складного механізму, ефективність якого безпосередньо впливає на ситуацію на фронті.
Як військовий кореспондент, який працює в зоні бойових дій з 2014 року, я бачив різні періоди: від критичної нестачі засобів зв’язку та бронежилетів до надходження найсучасніших західних систем. Сьогоднішня ситуація залишає простір для обережного оптимізму, але потребує постійної уваги та підтримки з боку наших міжнародних партнерів.
На мою думку, ключовим завданням на наступні місяці стане прискорення трансферу технологій та налагодження спільного виробництва оборонних систем. Це дозволить зменшити залежність від політичних коливань у країнах-донорах та забезпечити сталий розвиток наших оборонних спроможностей.
