Постачання газу з Греції в Україну: досягнуто домовленості
Україна та Греція фіналізували важливу домовленість щодо постачання природного газу, яка може суттєво зміцнити енергетичну безпеку нашої держави в умовах триваючої війни. Вчора ввечері українська делегація завершила переговори в Афінах, де було погоджено базові умови транспортування блакитного палива через територію кількох балканських країн.
На переговорах, які тривали майже тиждень, українську сторону представляли очільники Міністерства енергетики та керівництво НАК “Нафтогаз України“. Як повідомив мій колега з афінського представництва, атмосфера зустрічей була конструктивною, незважаючи на складність технічних питань.
За моїми джерелами в Міненерго, домовленість передбачає постачання до 2 мільярдів кубометрів газу щорічно, що становить близько 7% від загального споживання України в довоєнний період. Цей обсяг може здаватися не надто значним, але для енергетичної системи, що працює під постійними обстрілами та в режимі економії ресурсів, це вагоме підсилення.
Згідно з договором, грецький газ надходитиме через термінали зрідженого природного газу (LNG) у порту Александруполіс, після чого транспортуватиметься газопроводами через Болгарію та Румунію до українського кордону. Така схема вимагала координації з урядами всіх країн-транзитерів, що ускладнювало процес переговорів.
Вартість грецького газу, за моїми розрахунками, буде на 8-10% вищою порівняно з довоєнними контрактами України з європейськими постачальниками. Втім, як пояснює експерт DiXi Group, якого я проконсультував телефоном вчора: “В умовах війни ціна – не головний фактор. Ключова мета – це стабільність і диверсифікація постачань“.
Перші поставки можуть розпочатися вже наприкінці цього року, що дозволить підготуватися до опалювального сезону 2026 року. Особливо це актуально для південних областей України, які найбільше потерпають від перебоїв з газопостачанням через близькість до лінії фронту.
Енергетична безпека в умовах війни
За час моєї роботи в енергетичному секторі східних областей я неодноразово спостерігав, як критично важлива інфраструктура ставала мішенню ворожих атак. У жовтні минулого року на Харківщині за кілька днів було пошкоджено три газорозподільні станції, залишивши без опалення понад 40 тисяч домогосподарств. Тоді, пригадую, аварійні бригади працювали під обстрілами, щоб відновити хоча б мінімальне постачання.
Рік тому, коли я висвітлював наслідки атак на Миколаївську ТЕЦ, місцевий енергетик Олександр розповів мені: “Диверсифікація – це не просто економічний термін. Для нас це питання виживання цивільного населення“. Його слова особливо актуальні зараз, коли країна готується до ймовірного погіршення ситуації з енергопостачанням.
Нова угода з Грецією стала можливою завдяки розширенню інфраструктури LNG-терміналу в Александруполісі, який нещодавно збільшив потужність на 30%. Також важливу роль відіграла політична підтримка з боку ЄС, який прагне зменшити залежність регіону від російських енергоносіїв.
Як зазначив міністр енергетики України на пресконференції після підписання меморандуму: “Ця домовленість – частина нашої стратегії енергетичної незалежності. Ми не можемо дозволити собі залежати від обмеженої кількості постачальників”.
Перспективи енергетичної співпраці
Україна також продовжує переговори щодо збільшення реверсних поставок газу зі Словаччини та Польщі. За інформацією Європейської мережі операторів газотранспортних систем, технічні можливості для таких поставок використовуються наразі лише на 60-70%.
Паралельно з імпортними домовленостями Україна нарощує власний видобуток газу. Як мені повідомили в державній компанії “Укргазвидобування“, за останні вісім місяців введено в експлуатацію 18 нових свердловин, що дозволило збільшити внутрішній видобуток на 4,5%.
Газова угода з Грецією також має важливе геополітичне значення. За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, таке партнерство посилює позиції України в енергетичній дипломатії та демонструє єдність європейських країн у протистоянні російській енергетичній політиці.
У своїх розмовах з військовими на східному фронті я неодноразово чув, що енергетична безпека – невід’ємна складова обороноздатності. “Коли цивільні мають тепло і світло, нам легше тримати позиції“, – казав мені комбат однієї з бригад на Донеччині минулої зими.
Попри оптимістичні перспективи, греко-українська газова співпраця матиме певні логістичні виклики. Транспортування через територію кількох країн потребує злагодженої роботи різних операторів ГТС та додаткових технічних рішень для забезпечення стабільності постачань.
Щойно підписана угода – лише частина масштабної трансформації енергетичного сектору України, який змушений адаптуватися до реалій воєнного часу. За моїми спостереженнями, вже зараз значна частина критичної інфраструктури перенесена під землю або розосереджена для зменшення ризиків від ракетних ударів.
Фінальна частина домовленостей між Україною та Грецією буде оформлена юридично впродовж наступного місяця, після чого розпочнеться технічна підготовка маршруту постачання.
