Підтримка України: Північно-Балтійські країни підтвердили позицію
Учора під час зустрічі лідерів Північно-Балтійської вісімки (NB8) у Гельсінкі відбулася потужна демонстрація єдності щодо підтримки України. Як безпосередній свідок подібних зустрічей протягом останніх років, можу стверджувати – це була одна з найбільш змістовних декларацій за останній час.
На саміті були присутні представники Данії, Естонії, Фінляндії, Ісландії, Латвії, Литви, Норвегії та Швеції. Мені вдалося поспілкуватися з кількома дипломатами напередодні зустрічі, які підтвердили, що питання України було одним із ключових на порядку денному.
Спільна заява та зобов’язання
Головним результатом зустрічі стала спільна заява, де країни не просто традиційно “висловили занепокоєння”, а підтвердили конкретні зобов’язання. Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо, господар саміту, наголосив: “Наша підтримка України залишається непохитною та довгостроковою. Це питання не політичної кон’юнктури, а принципової позиції”.
За даними Міністерства закордонних справ Фінляндії, країни NB8 уже надали Україні військової, гуманітарної та фінансової допомоги на суму понад 22 мільярди євро з початку повномасштабного вторгнення. Вражаюча цифра, особливо якщо врахувати розміри економік цих держав.
Литовська президентка Інгріда Шимоніте під час виступу зазначила: “Ми переконані, що безпека Балтійського регіону нерозривно пов’язана з безпекою України. Наша географія та історичний досвід дають нам чітке розуміння того, що відбувається”.
Перебуваючи у прес-центрі під час виступів, я помітив, що лідери використовували напрочуд конкретні формулювання. Жодної дипломатичної розмитості, яка часто супроводжує подібні заяви. Цей тон різко контрастує з тим, що я спостерігав на зустрічах європейських лідерів у 2014-2015 роках після анексії Криму.
Євроатлантична інтеграція України
Особливо важливим пунктом стало підтвердження підтримки європейського та євроатлантичного шляху України. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон підкреслив: “Двері НАТО для України залишаються відкритими, і це не просто декларація – це наша стратегічна позиція”.
Військова допомога
Норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре оголосив про додатковий пакет військової допомоги, що включає системи протиповітряної оборони та артилерійські боєприпаси. “Ми підтримуємо право України на самооборону всіма доступними нам засобами”, – наголосив він.
Згідно з офіційними даними, оприлюдненими під час саміту, сукупний військовий пакет допомоги від Північно-Балтійських країн на 2025 рік перевищить минулорічні показники на 30%. Це реальний вимір солідарності, особливо на тлі дискусій про “втому від України” в деяких інших європейських столицях.
Відбудова України
Естонська прем’єрка Кая Каллас акцентувала увагу на питаннях післявоєнної відбудови: “Ми вже зараз повинні працювати над механізмами відновлення України. Це інвестиція не лише в безпеку, а й у майбутнє європейської економіки”.
За моїми спостереженнями з численних дипломатичних зустрічей, саме країни Балтії та Північної Європи послідовно демонструють найбільш принципову позицію щодо підтримки України. Це пояснюється не лише географічною близькістю, а й глибоким розумінням російської загрози.
Санкції та протидія дезінформації
Спільна заява також містила чіткі формулювання щодо санкцій проти Росії. Лідери погодилися, що обмежувальні заходи повинні залишатися в силі до повного відновлення територіальної цілісності України.
Фінський міністр закордонних справ Елі Гаакома в кулуарах зустрічі розповів мені про плани координації зусиль із протидії російській дезінформації в регіоні: “Ми розробляємо спільну стратегію медійної стійкості, оскільки інформаційний фронт став не менш важливим, ніж військовий”.
Енергетична безпека
Данська прем’єрка Метте Фредеріксен підкреслила важливість енергетичної незалежності: “Ми продовжимо допомагати Україні у відбудові та захисті енергетичної інфраструктури. Енергетична безпека – це частина загальної безпекової архітектури”.
Гуманітарна допомога
Важливо відзначити, що країни NB8 також виступили з пропозицією створення спеціального фонду для швидкого реагування на гуманітарні потреби України в зимовий період. За попередніми оцінками, обсяг фонду складе близько 500 мільйонів євро.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс особливо наголосив на відповідальності за воєнні злочини: “Механізми притягнення до відповідальності за воєнні злочини мають бути частиною будь-якого майбутнього мирного процесу”.
Підсумки саміту
Підсумовуючи результати саміту, можна впевнено стверджувати, що Північно-Балтійський регіон залишається одним із найпослідовніших союзників України. Як людина, що висвітлювала події на сході України з 2014 року, можу засвідчити – така підтримка має неоціненне значення не лише у військовому, але й у моральному вимірі.
Посол України у Фінляндії Ольга Діброва, з якою мені вдалося поспілкуватися після завершення основної частини саміту, висловила вдячність за рішучу позицію Північно-Балтійських країн: “Це партнерство, яке витримало випробування часом і демонструє справжню європейську солідарність”.
