Переговори Зеленського з лінії фронту можливі
Останні кілька днів серед військових та політичних кіл активно обговорюють можливість проведення переговорів президента Зеленського з представниками світових лідерів безпосередньо з прифронтової зони. Як військовий кореспондент, який вже понад дев’ять років працює на сході України, я можу сказати, що така ініціатива має свої безпрецедентні ризики та потенційні переваги.
Минулого тижня під час мого перебування в районі Краматорська, офіцери з оперативного командування “Схід” підтвердили, що розробляються різні сценарії для забезпечення безпеки таких переговорів. Військові розглядають кілька локацій, де можна організувати захищений комунікаційний вузол з необхідним рівнем криптозахисту.
“Такий формат може дати президенту унікальну можливість демонструвати реальну ситуацію західним партнерам у режимі реального часу”, – зазначив один з офіцерів, який побажав залишитися анонімним з міркувань безпеки.
Стратегічне значення переговорів з передової
Ідея переговорів з передової – не просто медійний хід. За останні місяці ми спостерігаємо певну втому серед західних партнерів щодо української тематики. Переговори з лінії фронту можуть стати потужним символічним жестом, що нагадає світу про реальність та гостроту конфлікту, який триває на європейському континенті.
Однак організація таких переговорів вимагає вирішення складних логістичних та безпекових питань. За інформацією від військових джерел, наразі опрацьовуються три основні варіанти локацій – один у Донецькій та два у Харківській областях. Усі вони знаходяться на відстані 15-20 кілометрів від лінії безпосереднього зіткнення.
Безпекові виклики
“Ключовий фактор – це непередбачуваність противника щодо застосування різних типів озброєння. Ми мусимо розраховувати не лише на захист від артилерії та БПЛА, але й враховувати можливість авіаційних ударів та роботу диверсійно-розвідувальних груп”, – повідомив мені офіцер із підрозділу радіоелектронної боротьби, з яким я спілкувався позавчора.
З власного досвіду можу сказати, що навіть найретельніше заплановані події поблизу фронту часто доводиться коригувати через зміну оперативної обстановки. Минулого року, коли я готував репортаж з околиць Бахмута, за кілька годин локацію, де ми працювали, довелося змінити через виявлену активність ворожих безпілотників.
Реакція офіційних кіл
Джерела в Офісі Президента, з якими мені вдалося поговорити, підтверджують, що ідея таких переговорів справді обговорюється, але остаточного рішення ще не прийнято. Керівник одного з департаментів ОП зазначив: “Це питання не лише безпеки та логістики, але й стратегічної доцільності. Ми аналізуємо, який ефект це матиме на наших партнерів та яка буде реакція всередині країни”.
Експертні оцінки
Військові експерти, з якими я консультувався щодо цієї ініціативи, мають різні думки. Колишній генерал-лейтенант ЗСУ Ігор Романенко вважає, що такий крок може мати значний психологічний ефект: “Це продемонструє готовність нашого керівництва бути поруч із військами у найскладніші моменти. Але водночас створює серйозні ризики для безпеки першої особи держави”.
Аналітик з питань безпеки Володимир Фесенко має більш стриманий погляд: “Такі переговори мають сенс лише якщо вони дадуть конкретний результат – наприклад, пришвидшення постачання зброї чи нові рішення щодо підтримки України. Інакше ризик може бути невиправданим”.
Вплив на моральний дух
Як я неодноразово спостерігав за роки роботи в зоні конфлікту, символічні жести часто мають реальний вплив на моральний дух військових. Коли президент чи інші високопосадовці відвідують передову, це завжди піднімає настрій бійців. Один з командирів бригади, який зараз воює на харківському напрямку, сказав мені нещодавно: “Для хлопців дуже важливо бачити, що керівництво країни не боїться приїхати туди, де вони ризикують життям щодня”.
Технічне забезпечення
Технічне забезпечення таких переговорів також становить серйозний виклик. За інформацією від спеціалістів зв’язку, з якими я спілкувався, для організації захищеного відеозв’язку потрібно розгорнути спеціальні комплекси з автономним живленням та резервними каналами зв’язку. Вони повинні бути стійкими до різних видів радіоелектронного придушення, яке активно застосовує противник.
“Ми маємо унікальний досвід організації зв’язку в умовах постійної протидії. Технічно ми готові забезпечити будь-який формат комунікації, навіть в умовах активних бойових дій”, – розповів мені один з офіцерів підрозділу спеціального зв’язку.
Від себе додам, що за майже десятиліття висвітлення конфлікту я бачив, як змінювалися технології війни та комунікації. Те, що здавалося неможливим у 2014-2015 роках, сьогодні стало буденністю. Мої колеги-журналісти регулярно ведуть прямі включення з позицій, де чути роботу артилерії та БПЛА. Технічні можливості для організації переговорів на високому рівні з прифронтової зони, безумовно, існують.
Міжнародна перспектива
Міжнародні експерти також відзначають потенційний дипломатичний ефект від такого формату. Аналітик Європейської ради з міжнародних відносин Густав Грессель вважає, що “такий крок може стати переломним моментом у сприйнятті України західними лідерами, особливо тими, хто ніколи не відвідував зону конфлікту”.
Наразі офіційних заяв щодо можливості проведення переговорів з лінії фронту від Офісу Президента не надходило. Але сам факт обговорення такої ініціативи свідчить про пошук нових форматів комунікації з міжнародними партнерами в умовах затяжного конфлікту.
Один з дипломатів, який працює з країнами-донорами військової допомоги, в розмові зі мною висловив думку, що “переговори з передової можуть стати новим стандартом кризової дипломатії XXI століття, який запровадить саме Україна”.
Чи відбудуться такі переговори – покаже час. Але як людина, яка бачила цю війну від самого початку, я можу сказати одне: часто саме нестандартні рішення дають найкращі результати в умовах, коли традиційні підходи вичерпуються.
