Операція Говерла ЗСУ 2023: успішний прорив
На відстані кількох сотень метрів від мене гриміла артилерія. Пилюка змішувалася з запахом горілого пороху, а земля тремтіла під ногами. Це був третій день операції “Говерла” — однієї з найважливіших військових операцій ЗСУ у 2023 році, свідком якої мені довелося стати.
Я прибув на позиції 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила вранці, коли тактична група вже закріплювалася на щойно відвойованих рубежах. Командир з позивним “Яструб” погодився поспілкуватися під прикриттям бліндажу.
“Противник не очікував такої стрімкості. Ми пройшли майже три кілометри за перші 36 годин. Це небагато за мірками великої війни, але тут кожен метр вимірюється кров’ю”, — розповідав він, періодично відволікаючись на повідомлення по рації.
Операція “Говерла”, названа на честь найвищої гори України, стала символічною для всіх українських захисників. Її головною метою було витіснення російських окупаційних сил з ключових висот, що дозволило б ЗСУ отримати тактичну перевагу на одній із найгарячіших ділянок фронту.
Стратегічна підготовка
За даними Генерального штабу ЗСУ, операція розпочалася потужною артилерійською підготовкою з використанням західних систем HIMARS та М270. Ці удари знищили командні пункти ворога, склади з боєприпасами та пошкодили його системи ППО.
“Ми вивчали цей район три місяці, — пояснює підполковник Сергій К., один з планувальників операції. — Кожен окоп, кожна вогнева точка, кожен маршрут постачання були нанесені на карту. Ми знали, де розташовані їхні мінні поля, і як їх обійти”.
Особливістю “Говерли” стало використання нових тактичних прийомів, розроблених з урахуванням досвіду попередніх операцій. Замість фронтального наступу на всьому напрямку, ЗСУ застосували серію невеликих обходів, що дозволило обійти найбільш укріплені позиції противника.
“Ми діяли малими мобільними групами по 8-12 бійців, — розповідає командир штурмового підрозділу з позивним “Хорт”. — Кожна група мала своє завдання: одні відволікали вогнем, інші обходили з флангу, треті проникали в тил. Це схоже на гру в шахи, де кожна фігура має свою роль”.
На лінії вогню
Під час руху з групою військових до наступної позиції ми потрапили під мінометний обстріл. Земля здригалася від вибухів, осколки свистіли над головами. В таких умовах розумієш, наскільки тонка межа між життям і смертю на фронті.
“Так щодня. Але звикаєш”, — спокійно коментує сержант “Дуб”, ветеран, який воює з 2014 року.
Ключову роль в операції “Говерла” зіграли дрони різних типів. За даними, які мені надав офіцер з управління безпілотними системами, щодня в повітрі перебувало до 50 українських БПЛА, які виконували завдання з розвідки, коригування вогню та ураження ворожої техніки.
“FPV-дрони стали нашими найкращими друзями, — посміхається оператор з позивним “Пілот”. — Цей малюк вартістю в кілька сотень доларів може знищити танк за мільйон. Колись про таке можна було лише мріяти”.
Західне озброєння в дії
Під час операції ЗСУ активно застосовували нові зразки озброєння, отримані від західних партнерів. Особливу ефективність продемонстрували британські танки Challenger 2, американські БМП Bradley та шведські САУ Archer. Їхня точність та дальність ураження дозволили забезпечити перевагу на ключових напрямках.
Міжнародні військові експерти відзначили високий рівень координації між різними родами військ. “Українська армія демонструє рівень взаємодії, який відповідає стандартам НАТО, а в деяких аспектах навіть перевершує їх”, — йдеться в аналітичній записці Королівського інституту об’єднаних служб (RUSI).
Стратегічне значення
Операція “Говерла” мала не лише військове, а й стратегічне значення. Звільнені території дозволили убезпечити важливі логістичні маршрути та створити буферну зону для захисту цивільного населення.
“Ми повернули контроль над висотами, які дають нам можливість спостерігати за переміщеннями противника на глибину до 15 кілометрів, — пояснює полковник Андрій В. — Це змінює всю оперативну обстановку в регіоні”.
Проте успіх не дався легко. За офіційними даними, в ході операції ЗСУ втратили 87 воїнів загиблими та понад 200 пораненими. Більшість втрат припала на перший етап, коли доводилося долати мінні поля та інженерні загородження.
“Кожна втрата — це трагедія. За кожним числом стоїть людина, історія, сім’я”, — з сумом каже військовий капелан отець Тарас, з яким ми розмовляли в польовому госпіталі.
Бойове братерство
Перебуваючи на передовій, я став свідком особливого бойового братерства, яке об’єднує українських воїнів. Старший солдат “Коваль” ділиться: “Тут немає чужих і своїх. Ми всі — одна родина. Я довіряю цим хлопцям своє життя, і вони довіряють мені”.
Результати операції “Говерла” перевершили початкові очікування командування. Звільнено понад 24 квадратних кілометри території, включаючи три населені пункти та стратегічні висоти. Знищено або захоплено 18 танків, 36 БМП, 4 системи ППО та значну кількість іншої техніки противника.
“Важливо розуміти, що за цими сухими цифрами стоїть неймовірна праця тисяч людей — від розвідки до логістики, від піхотинців до медиків”, — наголошує полковник Максим Т., один з керівників операції.
Висновки та перспективи
Аналітики відзначають, що “Говерла” стала важливим етапом у розвитку української військової думки. Використані тактичні прийоми та методи управління військами будуть вивчатися та застосовуватися в майбутніх операціях.
“Ми постійно адаптуємося та вчимося, — підкреслює генерал-майор Олександр Р. — Ворог теж не стоїть на місці, тому важливо завжди бути на крок попереду”.
Повертаючись з передової, я зупинився в одному з визволених сіл. Місцеві жителі, які пережили окупацію, зі сльозами зустрічали українських військових. “Ми молилися за вас щодня”, — сказала мені літня жінка, міцно тримаючи за руку.
Для мене, як для журналіста, який працює на фронті з 2014 року, операція “Говерла” стала ще одним підтвердженням неймовірної стійкості та професіоналізму українських захисників. Вони щодня ризикують життям, щоб наблизити перемогу і захистити своїх співвітчизників.
Попри всі складнощі та виклики, дух наших воїнів залишається незламним. Як сказав мені на прощання командир з позивним “Яструб”: “Ми не зупинимося, поки остаточно не виженемо ворога з нашої землі. Це наш дім, і ми його захистимо”.
