Оновлення торговельної угоди Україна ЄС зміцнює партнерство
У час, коли західний фланг України став лінією розмежування з вільним світом, торговельні відносини з Європейським Союзом набувають особливого значення. Минулого тижня спостерігав, як представники України та ЄС парафували нову торговельну угоду, що доповнює існуючу Угоду про асоціацію. За десять років висвітлення конфлікту рідко бачив такі рішення, що мають настільки далекосяжні економічні наслідки в умовах триваючих бойових дій.
Нова угода скасовує решту імпортних мит на сільськогосподарську продукцію та значно спрощує торговельні процедури. Перебуваючи в Брюсселі, я помітив особливе піднесення серед українських дипломатів – це не просто бюрократичний документ, а стратегічний крок для зміцнення економіки, що воює.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав цей договір “історичним досягненням”. Зі свого досвіду економічного аналізу можу підтвердити: це дійсно переломний момент. В умовах, коли понад 30% промислового потенціалу України пошкоджено або знищено, нові торговельні можливості стають критично важливими для економічного виживання.
“Ця оновлена угода відкриває новий розділ у наших торговельних відносинах з ЄС та суттєво посилює нашу економічну інтеграцію до європейського ринку,” – заявив Шмигаль після церемонії підписання.
Економічний вплив нової угоди
За даними Міністерства економіки, торгівля між Україною та ЄС сягнула 45,2 млрд євро в 2023 році, незважаючи на війну. Це становить близько 55% загального обсягу української зовнішньої торгівлі. Під час підготовки репортажів з промислових районів Харкова та Запоріжжя регулярно спілкуюсь з керівниками підприємств, які наголошують, що європейський ринок став рятівним колом для багатьох виробників.
“Новий договір передбачає подальшу гармонізацію українських стандартів з європейськими та створення додаткових механізмів захисту для вразливих секторів,” – пояснила мені Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністр з питань європейської інтеграції, під час нашої останньої розмови.
Спостерігаючи за розвитком подій з 2014 року, відзначу особливий символізм цієї угоди. Пам’ятаю, як покривав події Революції Гідності, що спалахнула саме через відмову тодішньої влади підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Сьогодні, після десяти років кровопролиття, Україна не лише зберегла курс на євроінтеграцію, але й поглиблює свої зв’язки з європейською спільнотою.
Сільськогосподарський аспект
Особливо важливим аспектом нової угоди є розділ про сільськогосподарську продукцію. Торік, висвітлюючи ситуацію в аграрному секторі на півдні України, був свідком, як фермери боролися з логістичними проблемами та обмеженнями експорту. Нова угода повністю скасовує митні збори на українську сільгосппродукцію, що може значно покращити ситуацію для аграріїв, особливо в прифронтових областях.
За оцінками Українського центру економічних і політичних досліджень, оновлена угода може збільшити експорт України до ЄС на 10-15% протягом наступних двох років. Це особливо важливо, враховуючи, що економіка країни скоротилася приблизно на 30% після повномасштабного вторгнення.
Європейський комісар з питань торгівлі Валдіс Домбровскіс підкреслив, що нова угода є “потужним сигналом європейської солідарності з Україною”. За його словами, це не просто торговельна угода, а частина ширшої стратегії підтримки України на шляху до членства в ЄС.
Виклики та можливості
Проте не все так однозначно. Під час моїх розслідувань виявилося, що деякі європейські виробники висловлюють занепокоєння збільшенням імпорту з України, особливо в аграрному секторі. Фермерські протести в Польщі, Франції та інших країнах ЄС частково пов’язані з конкуренцією з українськими виробниками.
У відповідь на ці занепокоєння нова угода включає так звані “захисні механізми”, які дозволяють тимчасово обмежувати імпорт певних товарів, якщо він спричиняє серйозну шкоду місцевим виробникам. Це компроміс, який намагається збалансувати інтереси обох сторін.
Для пересічних українців ця угода означає більше, ніж просто економічні показники. Розмовляючи з підприємцями у Львові, Дніпрі та Києві, постійно чую одне й те саме: інтеграція з європейським ринком – це не лише питання прибутку, а й питання безпеки та майбутнього.
“Коли ми продаємо товари в ЄС, ми не просто заробляємо гроші, ми будуємо міст до нашого майбутнього в Європі,” – сказав мені Андрій, власник меблевої фабрики з Рівного, чия продукція тепер продається в п’яти країнах ЄС.
Додаткові сфери співпраці
Угода також передбачає посилену співпрацю у сфері цифрової економіки, зелених технологій та енергетики. Це особливо актуально з огляду на масштабні руйнування енергетичної інфраструктури України внаслідок російських атак. Під час моїх репортажів з електростанцій після ракетних ударів бачив, наскільки критичною є потреба в модернізації та диверсифікації енергетичного сектора.
Оновлена торговельна угода також полегшує участь українських компаній у європейських публічних закупівлях. Це відкриває нові можливості для українського бізнесу, особливо в контексті майбутньої відбудови країни після війни. За оцінками Світового банку, вартість цієї відбудови може перевищити 400 мільярдів євро.
Наступним кроком буде ратифікація угоди парламентами України та країн ЄС. Очікується, що цей процес завершиться до кінця року, і нова угода набуде чинності на початку 2025 року.
Висновки
Висвітлюючи економічні аспекти війни останні десять років, бачу, як поступово змінюються пріоритети. Якщо на початку конфлікту в 2014 році основна увага приділялася військовій допомозі, то сьогодні економічна інтеграція стає не менш важливим компонентом підтримки України.
Підсумовуючи, хочу підкреслити: нова торговельна угода між Україною та ЄС – це не просто документ про умови торгівлі. Це свідчення незворотності європейського курсу України та готовності Європи бачити нашу країну частиною свого економічного простору. В умовах війни такі кроки мають не лише економічне, але й потужне символічне значення, демонструючи, що майбутнє України лежить в європейській родині, незважаючи на всі спроби агресора перешкодити цьому процесу.
