Минулий тиждень приніс кілька знакових подій, що безумовно увійдуть в історію цієї війни. Найбільш резонансною стала масштабна операція з обміну полоненими, яка повернула додому сотні українських захисників. Водночас, енергетичний фронт продовжує залишатися під ударом — повний блекаут на Чорнобильській АЕС нагадав про вразливість нашої енергосистеми. Про ці та інші ключові події тижня — у моєму огляді.
Наймасштабніший обмін полоненими з початку повномасштабної війни
31 травня відбувся обмін полоненими між Україною та Росією за формулою 90 на 90. Це найбільший обмін з початку 2024 року. За інформацією Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед звільнених українців — захисники “Азовсталі”, воїни Національної гвардії, прикордонники, військовослужбовці ЗСУ та ВМС.
Особливо варто відзначити, що серед звільнених були тяжкопоранені та військові, які перебували в полоні з 2022 року, зокрема й захисники Маріуполя. Для багатьох із цих людей полон тривав понад два роки, що говорить про нелюдські умови утримання та систематичне порушення Росією Женевської конвенції.
Як військовий кореспондент, я неодноразово спілкувався з родинами полонених. Очікування невідомості — це найстрашніше випробування для них. “Ми жили від обміну до обміну, між надією і відчаєм,” — розповіла мені дружина одного з азовців минулого року під час зустрічі в Києві.
Обмін став можливим завдяки посередництву Об’єднаних Арабських Еміратів, що демонструє важливість міжнародної дипломатії у вирішенні гуманітарних питань. Президент Володимир Зеленський особисто подякував керівництву ОАЕ за допомогу.
Блекаут на Чорнобильській АЕС
27 травня ЧАЕС повністю втратила зовнішнє електропостачання внаслідок масованих російських ударів по енергосистемі України. Станція перейшла на аварійне живлення від дизель-генераторів.
Ця ситуація викликала серйозне занепокоєння, адже безперебійне електропостачання критично важливе для систем охолодження сховищ відпрацьованого ядерного палива. Без належного охолодження існує ризик перегріву та потенційного вивільнення радіоактивних речовин.
Я побував на ЧАЕС у 2018 році, готуючи репортаж про стан безпеки в зоні відчуження. Навіть у мирний час система безпеки вимагала постійного контролю та підтримки. В умовах війни ця задача ускладнюється багаторазово.
На щастя, вже 28 травня електропостачання було відновлено. Проте цей інцидент яскраво демонструє, наскільки вразливою залишається критична інфраструктура України перед постійними ударами по енергосистемі.
Ситуація на фронті: тактичні успіхи противника біля Часового Яру
Російські війська продовжують концентрувати основні зусилля на Донецькому напрямку. Особливо напружена ситуація залишається в районі Часового Яру, де ворог намагається розвинути тактичний успіх.
За тиждень російські війська просунулись на 1-2 кілометри на окремих ділянках. Це повільне просування дається ціною величезних втрат у живій силі та техніці. За даними Генштабу ЗСУ, щоденні втрати противника становлять 600-800 осіб, що свідчить про тактику “м’ясних штурмів”, яку продовжує застосовувати російське командування.
На власні очі я бачив наслідки таких штурмів під час роботи на східних напрямках ще у 2022 році. Тактика не змінилась — масовані атаки з мінімальним врахуванням втрат.
На Харківському напрямку ситуація стабілізувалась, проте українські військові відзначають накопичення ворожих сил поблизу кордону, що може свідчити про підготовку до нових спроб наступу.
Економічні наслідки війни: нова оцінка збитків
За оновленими даними Світового банку, загальні збитки від руйнувань в Україні внаслідок війни перевищують 486 мільярдів доларів. Ця цифра включає пошкоджену інфраструктуру, житло, промислові об’єкти та соціальні установи.
Найбільш постраждали Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька та Херсонська області. У Маріуполі, де я працював у перші місяці окупації, зруйновано понад 90% житлового фонду та майже всю промислову інфраструктуру.
Світовий банк також підрахував, що для відновлення України знадобиться щонайменше 411 мільярдів доларів протягом найближчих 10 років. Це колосальні суми, які потребуватимуть консолідації зусиль міжнародної спільноти.
Міжнародна підтримка: нові пакети допомоги
США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні на суму 275 мільйонів доларів. До пакету входять боєприпаси для HIMARS, 155-мм артилерійські снаряди, протитанкові системи та інше озброєння.
Європейський Союз також розблокував перший транш у розмірі 1,5 мільярда євро з “Європейського фонду миру” для України. Ці кошти будуть спрямовані на компенсацію країнам-членам ЄС за постачання зброї та військового обладнання.
З власного досвіду можу сказати, що західне озброєння принципово змінило характер боїв на ряді напрямків. Українські військові відзначають високу ефективність зброї НАТО, особливо артилерійських систем та РСЗВ.
Що очікувати наступного тижня?
Найближчими днями можна прогнозувати:
1. Продовження інтенсивних боїв на Донецькому напрямку з високою ймовірністю подальших спроб російського просування в районі Часового Яру.
2. Нові російські удари по енергетичній інфраструктурі, особливо враховуючи початок спекотного періоду, коли зростає навантаження на енергосистему.
3. Потенційні нові оголошення щодо західної військової допомоги напередодні саміту НАТО у Вашингтоні.
4. Можливу підготовку до нових обмінів полоненими, враховуючи дипломатичну активність посередників.
Ситуація залишається надзвичайно динамічною. Як кореспондент з багаторічним досвідом роботи у зоні бойових дій, я продовжуватиму висвітлювати розвиток подій максимально об’єктивно та детально.
