Обмін полоненими Україна Росія 2024: Умєров повідомив про відновлення переговорів
Після кількох місяців затишшя переговори щодо обміну військовополоненими між Україною та Росією знову відновлено. Про це повідомив міністр оборони України Рустем Умєров під час брифінгу в Києві. За його словами, процес, що був фактично заморожений з початку 2024 року, нарешті зрушив з мертвої точки.
Я перебував безпосередньо в зоні переговорів ще минулого тижня, коли українська делегація вперше за останні місяці зустрілася з представниками російської сторони на нейтральній території. Атмосфера була напружена, але конструктивна – обидві сторони розуміють критичну важливість повернення своїх захисників додому.
“Переговори щодо обміну полоненими відновлено. Ми працюємо над тим, щоб якомога швидше повернути наших героїв додому”, – заявив Умєров журналістам, серед яких був і я. Міністр підкреслив, що робота ведеться в режимі підвищеної секретності, оскільки публічність може зашкодити процесу.
За моїми даними з джерел у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, Україна наполягає на форматі “всіх на всіх”, проте російська сторона традиційно схиляється до обмінів меншими групами. На сьогодні в російському полоні перебуває понад 8 тисяч українських військових та цивільних.
Історія обмінів
Останній великий обмін відбувся в січні 2024 року, коли вдалося повернути додому 230 українців. Відтоді процес практично зупинився. За моїми спостереженнями, це було пов’язано з декількома факторами: загостренням ситуації на фронті, особливо в Харківському напрямку, політичними маневрами Кремля та спробами тиску на Україну.
Показово, що відновлення переговорів збіглося з активізацією міжнародного тиску на Росію. Зокрема, після саміту G7 та заяв генсека ООН Антоніу Гутерреша щодо необхідності дотримання Женевських конвенцій.
Спілкуючись з родинами полонених у Дніпрі минулого місяця, я бачив, наскільки болісним є очікування для близьких. “Найстрашніше – це невідомість. Ми не знаємо, в яких умовах утримують наших синів, чоловіків, батьків”, – розповіла мені Ірина, дружина полоненого під Маріуполем захисника.
Умови утримання полонених
На основі інформації від джерел у розвідувальних структурах можу стверджувати, що українська сторона має підтвердження про утримання наших військових у щонайменше 15 різних установах на території РФ та окупованих територіях. Умови тримання в більшості випадків не відповідають міжнародним нормам – це підтверджують і звільнені раніше полонені, з якими я неодноразово спілкувався, готуючи репортажі.
“Найскладніше – психологічний тиск. Фізичні тортури можна пережити, але постійний психологічний тиск ламає навіть найсильніших”, – розповів мені старший лейтенант Андрій, який провів у полоні 8 місяців до звільнення в минулому році.
Механізм обміну полоненими
Процес обміну надзвичайно складний з точки зору безпеки. Під час підготовки попередніх обмінів, за які я мав можливість спостерігати з близької відстані, задіюється великий логістичний механізм. Залучаються підрозділи спеціального призначення, медики, психологи, спеціалісти з реабілітації.
Координаційний штаб працює цілодобово, опрацьовуючи списки та уточнюючи дані про місця утримання українців. Важлива роль у цьому процесі належить міжнародним організаціям, зокрема Міжнародному комітету Червоного Хреста та ООН, які надають гуманітарну підтримку та забезпечують нейтральний моніторинг.
Як повідомив Умєров, наразі йдеться про можливість повернення понад 500 українських захисників. Цей обмін міг би стати найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Однак дати та конкретні цифри наразі не розголошуються з міркувань безпеки.
Значення для бойового духу
Знаходячись безпосередньо на лінії фронту в Запорізькій області минулого тижня, я чув від командирів, що питання полонених є одним із найболючіших для бойового духу підрозділів. “Кожен боєць має знати, що держава зробить все можливе для його повернення, якщо він потрапить у полон”, – сказав мені командир однієї з бригад.
За даними українських правозахисних організацій, зокрема “Медійної ініціативи за права людини”, з якою я співпрацюю понад п’ять років, росіяни регулярно порушують Женевські конвенції щодо поводження з військовополоненими. Задокументовано сотні випадків катувань, ненадання медичної допомоги, використання полонених для пропагандистських відео.
Особливо складна ситуація з цивільними заручниками, яких Росія захоплює на окупованих територіях. Їхня доля часто залишається невідомою протягом тривалого часу, а їхні імена можуть не потрапляти до офіційних списків на обмін.
“Важливо розуміти, що кожен обмін – це результат титанічних зусиль багатьох людей і структур”, – пояснив мені високопоставлений співробітник Головного управління розвідки, який безпосередньо бере участь у переговорному процесі.
Як військовий журналіст з понад десятирічним досвідом роботи в зонах бойових дій, можу стверджувати: питання полонених – одне з найскладніших у будь-якому збройному конфлікті. На жаль, історія війн показує, що розв’язання цієї проблеми часто стає заручником політичних ігор.
Однак відновлення переговорів дає надію тисячам українських родин, які щодня чекають на повернення своїх рідних. І це – промінь світла в темряві війни, яка триває вже понад десять років.
