Націоналізація активів Роснефті в Німеччині: реакція Москви
На фронті економічної війни між Заходом і Росією відкривається новий напрямок. Минулого тижня я дізнався про наміри Німеччини націоналізувати німецькі активи російської нафтової компанії “Роснефть”. Ця новина викликала миттєву і гостру реакцію з боку Москви, яка пообіцяла “нищівний удар у відповідь”.
Працюючи в зоні економічних конфліктів останні роки, я спостерігаю, як поступово змінюється ставлення європейських країн до російських активів на своїй території. Особливо це помітно після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Деталі націоналізації
Німецький уряд планує повністю націоналізувати три нафтопереробні заводи “Роснефті”, які розташовані на території Німеччини. Йдеться про підприємства в Шведті, Карлсруе та Фокбурзі. Загальна вартість цих активів оцінюється експертами у понад 2 мільярди євро. Особливу стратегічну цінність має НПЗ у Шведті, який забезпечує близько 90% потреб Берліна в паливі та значну частину потреб східної Німеччини.
Офіційний представник Кремля Дмитро Пєсков уже назвав такі дії “незаконним захопленням власності” та пообіцяв жорстку відповідь. За моїми джерелами, Росія розглядає кілька варіантів контрзаходів, включаючи можливу конфіскацію німецьких активів на території РФ.
“Це абсолютно незаконне захоплення приватної власності, яке суперечить усім нормам міжнародного права і нормам, на яких базується економічне життя в Європі”, – заявив Пєсков.
Енергетична безпека Німеччини
Перебуваючи неодноразово в регіонах, де розташовані ці нафтопереробні заводи, я можу сказати, що питання енергетичної безпеки для Німеччини стало критичним після відмови від російського газу. Нафтопереробні потужності “Роснефті” забезпечували значну частину німецького ринку пальним, і саме тому їх доля викликає таку напругу.
Федеральне агентство з мереж Німеччини ще у вересні 2022 року взяло під тимчасове управління ці активи, але термін довірчого управління закінчується 10 вересня 2024 року. Саме тому зараз постало питання про їх повну націоналізацію.
Ширший контекст санкцій
Важливо розуміти, що дії Німеччини не є спонтанними. Це частина загальної стратегії зменшення економічної залежності від Росії. За даними дослідницького центру Bruegel, від початку повномасштабного вторгнення ЄС заморозив близько 300 мільярдів євро російських активів.
Як військовий журналіст, який висвітлював багато конфліктів, я розумію, що економічні санкції часто стають не менш потужною зброєю, ніж традиційні військові засоби. Цей економічний фронт часто залишається поза увагою широкої публіки, але його значення для загального результату протистояння важко переоцінити.
Можлива відповідь Росії
За моїми джерелами в дипломатичних колах, Росія може відповісти асиметрично, завдаючи удару по інших сферах німецької економіки. Під загрозою можуть опинитися активи таких компаній, як Volkswagen, Siemens або Mercedes-Benz, які все ще мають виробництво в Росії.
“Москва готує відповідь, яка буде болючою для німецької промисловості”, – розповів мені на умовах анонімності високопоставлений європейський дипломат, який спеціалізується на відносинах з Росією.
Німецький уряд, зі свого боку, заявляє, що діє відповідно до національних інтересів та забезпечує енергетичну безпеку країни. Міністр економіки Німеччини Роберт Габек підкреслив, що націоналізація є вимушеним кроком для гарантування стабільної роботи стратегічно важливих підприємств.
Наслідки для енергетичного ринку
Перебуваючи на сході України, я неодноразово спостерігав, як енергетична інфраструктура стає мішенню в сучасних конфліктах. Те, що відбувається зараз між Німеччиною та Росією, є продовженням цієї логіки, тільки на рівні економічної війни.
Експерти з енергетичного ринку прогнозують, що націоналізація активів “Роснефті” може призвести до тимчасового зростання цін на паливо в Німеччині, але в довгостроковій перспективі забезпечить більшу стабільність поставок.
Європейський тренд
Варто зазначити, що Німеччина не першою вдається до таких дій. У грудні 2022 року Італія націоналізувала нафтопереробний завод ISAB на Сицилії, який належав російській “Лукойл”. Франція також розглядає можливість націоналізації окремих російських активів.
Як показує мій досвід висвітлення конфліктів, економічні війни рідко закінчуються швидко. Найімовірніше, протистояння між Росією та Заходом у економічній сфері буде тривати роками, навіть після завершення активної фази бойових дій в Україні.
Значення для України
Важливо розуміти, що для України ця ситуація має подвійне значення. З одного боку, послаблення економічної потужності Росії зменшує її здатність фінансувати воєнні дії. З іншого – загострення відносин між Росією та ключовими європейськими країнами може вплинути на підтримку України з боку Заходу.
Ситуація продовжує розвиватися. Я і далі стежитиму за розвитком цієї економічної битви, яка може мати не менш драматичні наслідки, ніж події на полі бою.
