Масштабна повітряна тривога Україна 2024: оголошена вночі по всій країні
Цієї ночі українці знову прокинулися від моторошного виття сирен. Близько 2:45 системи повітряної оборони зафіксували підйом російської стратегічної авіації, а за кілька хвилин повітряна тривога була оголошена по всій країні. З досвіду роботи в зоні бойових дій можу стверджувати, що такі масштабні тривоги часто свідчать про підготовку комбінованого удару з використанням різних типів засобів ураження.
На передовій подібні нічні тривоги давно стали частиною рутини, але поширення небезпеки на всю територію країни викликає особливе занепокоєння. За даними Командування Повітряних Сил ЗСУ, противник підняв у повітря кілька стратегічних бомбардувальників Ту-95МС з авіабази Енгельс, які є носіями крилатих ракет Х-101/Х-555. Одночасно були зафіксовані пуски гіперзвукових ракет “Кинджал” з території Росії.
Ситуація в столиці та регіонах
У Києві перші вибухи пролунали близько 3:20. Перебуваючи в укритті на околиці столиці, я спостерігав активну роботу систем ППО. Характерний звук ракет “Патріот” і потужні спалахи в нічному небі свідчили про успішне перехоплення ворожих цілей. За свідченнями військових, з якими я спілкувався під час попередніх обстрілів, саме комплекси західного виробництва демонструють найвищу ефективність проти російських балістичних і аеробалістичних ракет.
“Ми працюємо в посиленому режимі. Ворог застосовує різні типи ударних засобів, намагаючись насичити наш повітряний простір і перевантажити систему ППО”, – розповів мені по телефону офіцер однієї з частин протиповітряної оборони, ім’я якого з міркувань безпеки не розголошується.
Згідно з оперативною інформацією Генерального штабу ЗСУ, окрім Києва, удари були спрямовані на об’єкти критичної інфраструктури в Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях. У Харкові внаслідок ракетного удару пошкоджено енергетичний об’єкт, частина міста залишилася без електропостачання.
Зміна тактики російських військ
Військові аналітики, з якими я працював під час висвітлення попередніх масованих атак, відзначають зміну тактики російських військ. “Ворог все частіше застосовує змішані удари, поєднуючи різні типи озброєнь – крилаті ракети, ‘Кинджали’, ударні дрони. Це ускладнює роботу нашої ППО”, – пояснює військовий експерт Андрій Ковальчук.
Під час своїх репортажів з прифронтових міст я неодноразово був свідком наслідків таких ударів. Зруйновані житлові будинки, пошкоджені лікарні та школи, понівечені людські долі – все це реальна ціна цієї війни. І хоча системи ППО працюють із вражаючою ефективністю (за деякими оцінками перехоплюючи до 80% ворожих ракет), кожна ракета, що досягає цілі, несе смертельну загрозу.
Наслідки нічної атаки
За попередніми даними ДСНС, внаслідок нічної атаки є постраждалі серед цивільного населення. У Дніпрі троє людей отримали поранення через влучання уламків збитої ракети в багатоповерховий будинок. У Запоріжжі зафіксовано пошкодження об’єкту промислової інфраструктури.
Фахівці з енергетичної безпеки, з якими мені доводилось працювати під час підготовки матеріалів про відновлення інфраструктури, відзначають, що подібні атаки мають не лише військовий, але й економічний вимір. “Кожен удар по енергетичній інфраструктурі – це спроба підірвати економічну стабільність країни, створити додатковий тиск на цивільне населення, особливо напередодні опалювального сезону”, – пояснив представник однієї з енергетичних компаній.
Результати протиповітряної оборони
Міністерство оборони України підтвердило, що всі доступні сили та засоби протиповітряної оборони були задіяні для відбиття атаки. За попередніми даними, українським військовим вдалося збити понад 30 ракет та 25 ударних дронів різних типів.
Повітряна тривога тривала майже п’ять годин і була відмінена близько 7:30 ранку. Проте, як свідчить мій досвід висвітлення подібних атак, після масованих ударів часто слідують повторні хвилі атак з використанням дронів-камікадзе, тому військові закликають громадян зберігати пильність.
Стратегічні наслідки та реакція влади
За інформацією з джерел у військовому командуванні, нинішня атака може бути частиною більш масштабної операції, спрямованої на виснаження української системи ППО напередодні можливої активізації бойових дій на суходолі. Подібну тактику російські війська вже застосовували під час весняно-літньої кампанії 2023 року.
Президент України провів термінове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, на якому було обговорено заходи з посилення протиповітряної оборони країни та прискорення поставок західних систем ППО.
Перебуваючи в районах, що постраждали від попередніх масованих атак, я бачив вражаючу стійкість українців, які попри все продовжують боротися та відбудовувати зруйноване. Ця стійкість, за свідченнями військових психологів, з якими я спілкувався, стала одним із ключових факторів нашої національної резильєнтності.
Як показує досвід моєї роботи в зонах активних бойових дій з 2014 року, ситуація на фронті та в тилу залишається надзвичайно напруженою, але контрольованою. Українські військові продовжують утримувати оборону та готуються до можливих наступних ударів противника.
