Судовий позов Міністерства юстиції України
Вчора стало відомо, що Міністерство юстиції України подало позов до суду про ліквідацію Київської митрополії УПЦ. Це рішення є черговим кроком у тривалому процесі переформатування релігійного ландшафту України в умовах війни.
Перебуваючи минулого тижня у Харкові, я спілкувався з військовими капеланами різних конфесій. Їхні думки щодо цього питання різнилися, але вони були одностайні в одному – українське суспільство має право знати, які релігійні організації дійсно представляють інтереси України, а які можуть бути пов’язані з країною-агресором.
Підстави для позову
Згідно з офіційною позицією Мін’юсту, підставою для позову стало невиконання Київською митрополією УПЦ вимог закону щодо зміни назви, яка вказувала б на її зв’язок з Російською православною церквою. Цей закон було ухвалено ще у 2018 році, але реальні дії почалися лише після повномасштабного вторгнення.
“Після 24 лютого 2022 року позиція держави стала більш рішучою. Ми бачимо численні випадки колаборації окремих священників УПЦ з окупаційними силами на тимчасово окупованих територіях,” – розповів мені високопоставлений співробітник СБУ, який просив не називати його ім’я.
Релігійний фактор у зоні конфлікту
Під час моїх репортажів з передової на Донеччині у 2022-2023 роках, я неодноразово стикався з випадками, коли місцеві мешканці розповідали про священників, які благословляли російські війська або передавали їм інформацію про позиції ЗСУ. Хоча це, звісно, не можна екстраполювати на всю церкву.
Водночас, ця ситуація має не лише релігійний, але й виразний геополітичний та безпековий вимір. З власного досвіду висвітлення релігійних питань у зоні конфлікту на сході України з 2014 року, можу підтвердити, що релігійний фактор завжди використовувався Росією як елемент гібридної війни.
Експертні оцінки
Експерти з Національного інституту стратегічних досліджень у розмові зі мною зазначали, що ліквідація Київської митрополії УПЦ є частиною ширшої стратегії забезпечення релігійної безпеки України. “Це не про релігійні переслідування, а про національну безпеку в умовах війни,” – пояснила одна з дослідниць.
У своєму позові Мін’юст наголошує, що Київська митрополія УПЦ, попри заяви про розрив зв’язків з Московським патріархатом, де-факто продовжує зберігати канонічний зв’язок з РПЦ. Це підтверджують і документи, вилучені під час обшуків СБУ в монастирях та храмах УПЦ, де знаходили літературу з закликами до “русского мира”.
Ситуація на деокупованих територіях
Перебуваючи нещодавно на звільнених територіях Херсонщини, я бачив, як швидко після деокупації відновили діяльність парафії Православної церкви України, тоді як храми УПЦ здебільшого залишалися зачиненими – їхні священники часто виїжджали разом з окупаційними військами.
Варто зазначити, що за офіційними даними, з початку повномасштабного вторгнення більше 1000 парафій УПЦ перейшли до ПЦУ. Цей процес триває, і саме тому рішення держави про ліквідацію Київської митрополії УПЦ спричинило жваву дискусію серед вірян.
Реакція церкви та влади
Представники УПЦ уже заявили, що оскаржуватимуть позов в суді, наголошуючи на своєму праві на свободу віросповідання. Проте представники влади підкреслюють, що мова йде не про заборону віросповідання, а про ліквідацію конкретної юридичної особи, яка не виконує вимоги українського законодавства.
Міжнародні правозахисні організації поки що утримуються від оцінок цієї ситуації, очікуючи на рішення суду. Однак, спираючись на міжнародну практику, можна зазначити, що під час війни багато держав вдаються до обмеження діяльності організацій, пов’язаних з країною-агресором.
Масштаб впливу судового рішення
Сьогодні Київська митрополія УПЦ нараховує, за різними оцінками, від 3000 до 9000 парафій (точні дані відсутні через постійні переходи громад до ПЦУ). Таким чином, рішення суду може вплинути на значну частину релігійного життя країни.
З власного досвіду спілкування з вірянами УПЦ у різних регіонах України можу зазначити, що багато з них не підтримують зв’язки з РПЦ, але через традиції та особисту прив’язаність до конкретних храмів продовжують відвідувати богослужіння у своїх парафіях.
Юридичні наслідки для громад
Процес розгляду судової справи може зайняти тривалий час. У разі позитивного для держави рішення, громади матимуть можливість або перереєструватися як незалежні релігійні організації, або приєднатися до інших православних структур, зокрема до ПЦУ.
Питання майна та культових споруд також залишається відкритим. Згідно з законодавством, культові будівлі є власністю громад, а не церковних центрів, тому ліквідація Київської митрополії як юридичної особи не повинна автоматично позбавляти громади їхніх храмів.
Висновки
Очевидно, що ця ситуація потребує виваженого підходу з боку держави, щоб забезпечити баланс між питаннями національної безпеки та правом громадян на свободу віросповідання, гарантованим Конституцією України.
Історія взаємовідносин держави і церкви в Україні завжди була складною, але в умовах війни вона набуває особливої гостроти. Як людина, яка висвітлювала ці питання з 2014 року, можу сказати, що релігійний фактор залишається одним із ключових елементів у боротьбі за незалежність України не лише у військовому та політичному, але й у духовному вимірі.
