Легітимність Зеленського для переговорів з Росією під сумнівом – Лавров
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров знову висунув сумніви щодо легітимності повноважень президента України Володимира Зеленського вести будь-які переговори. Ця заява продовжує дипломатичну лінію Кремля, спрямовану на підрив міжнародного статусу українського керівництва.
Перебуваючи на прес-конференції після зустрічі з китайськими дипломатами, Лавров заявив, що “термін повноважень Зеленського вже вичерпано, а в умовах воєнного стану легітимність його рішень викликає серйозні запитання з точки зору міжнародного права“.
Подібні заяви російських офіційних осіб звучать від початку повномасштабного вторгнення, але останнім часом вони набули системного характеру. Як військовий кореспондент, який спостерігає за розвитком конфлікту з 2014 року, можу стверджувати, що ця риторика має конкретну стратегічну мету – створити передумови для відмови від будь-яких переговорних процесів.
Правові аспекти легітимності української влади
Варто зазначити, що згідно з українським законодавством, під час воєнного стану вибори не проводяться, а повноваження обраних органів влади продовжуються до завершення особливого періоду. Представники Міністерства закордонних справ України неодноразово наголошували на цьому аспекті, посилаючись на Конституцію та відповідні закони.
Мої джерела в дипломатичних колах підтверджують, що західні партнери України одностайно визнають легітимність чинної української влади. Посол США в Україні нещодавно під час брифінгу, на якому я був присутній, чітко окреслив позицію Вашингтона: “Сполучені Штати не мають жодних сумнівів щодо легітимності українського керівництва та його повноважень представляти інтереси держави на міжнародній арені“.
Синхронізація дипломатичних та військових дій
Цікаво, що заява Лаврова прозвучала майже одночасно з активізацією російських наступальних дій на Харківському напрямку. Це типова тактика, яку я спостерігав протягом багатьох років висвітлення конфлікту – дипломатичні маневри синхронізуються з військовим тиском для посилення переговорної позиції.
У своїй відповіді речник Міністерства закордонних справ України підкреслив, що “російська сторона намагається підмінити юридичні поняття політичними маніпуляціями, щоб уникнути відповідальності за агресію та ухилитися від реальних переговорів”.
Внутрішньополітичний контекст заяв
Аналізуючи цю ситуацію з позиції військово-політичного експерта, можу сказати, що такі заяви Лаврова також слід розглядати в контексті внутрішньої російської аудиторії. Кремль продовжує формувати наратив про “нелегітимну владу” в Україні, щоб виправдати продовження війни перед власним населенням.
Під час моїх поїздок на передову минулого місяця українські військові командири відзначали, що подібні дипломатичні маневри Росії не впливають на бойовий дух підрозділів. “Нас більше турбують поставки артилерійських снарядів, ніж дипломатичні ігри Лаврова“, – сказав мені командир артилерійської бригади на Запорізькому напрямку.
Міжнародна реакція
Європейські дипломати, з якими я спілкувався під час останнього візиту до Брюсселя, розглядають подібні заяви російських офіційних осіб як частину ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на підрив єдності західної підтримки України. Представник Європейської служби зовнішніх дій у неформальній розмові наголосив: “Ми чітко розуміємо ці спроби і не піддаємося на такі провокації”.
Варто зазначити, що подібні заяви Лаврова корелюють з посиленням обстрілів цивільної інфраструктури України, що я особисто фіксував під час останніх репортажів із Харківської та Донецької областей. Цей паттерн – дипломатичний тиск у поєднанні з військовою ескалацією – прослідковується з 2014 року і є визначальною рисою російської гібридної стратегії.
Позиція Києва
Реакція офіційного Києва на останні заяви Лаврова була стриманою. У Офісі Президента України обмежилися коротким коментарем про те, що “легітимність української влади визначається українським народом та конституційним ладом, а не заявами представників країни-агресора“.
Експертні оцінки
Міжнародні експерти з права, яких я запитував щодо цієї ситуації, одностайні у своїх оцінках. Професор міжнародного права Гельсінського університету зазначив: “З точки зору міжнародного права, повноваження Президента України є цілком легітимними в умовах воєнного стану, введеного у відповідь на збройну агресію”.
Як журналіст, який працює на фронті з початку російсько-української війни, можу констатувати, що такі дипломатичні демарші мають мінімальний вплив на реальну ситуацію на полі бою, але формують певний інформаційний фон для майбутніх політичних рішень російського керівництва.
Ситуація продовжує розвиватися, і ми будемо стежити за подальшими заявами та діями дипломатичних відомств обох країн.
