Кремль уникає ясності щодо мирної ініціативи Трампа щодо України
Перебуваючи минулого тижня на позиціях біля Часового Яру, я став свідком чергового артилерійського обстрілу. Тоді як навколо вибухали снаряди, офіцер, з яким ми розмовляли, якось особливо гірко посміхнувся: “Цікаво, що скажуть про це в нових “мирних ініціативах”?“
За останні два тижні у міжнародному інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливу “мирну ініціативу” Дональда Трампа щодо України, яка передбачатиме припинення вогню та заморожування лінії фронту. Однак реакція російської сторони залишається напрочуд стриманою та ухильною.
Тактика Кремля
Кремль, який зазвичай активно реагує на будь-які міжнародні пропозиції щодо врегулювання, цього разу дотримується тактики навмисної невизначеності. Дмитро Пєсков, прес-секретар Путіна, обмежується загальними фразами про “готовність до діалогу”, але уникає конкретних коментарів щодо суті ініціативи.
“З точки зору Кремля, така позиція має чіткий розрахунок — не зв’язувати себе публічними зобов’язаннями до отримання конкретних гарантій,” — пояснив мені високопоставлений дипломат у Києві, який побажав залишитися неназваним.
Вивчаючи російську тактику на дипломатичному фронті з 2014 року, я помітив закономірність: Москва завжди залишає простір для маневру, особливо коли відчуває можливість посилення своїх позицій. Нинішня ситуація не є винятком.
Реальні наміри Росії
Російські аналітичні центри, близькі до Кремля, натякають на очікування значно більшого, ніж просто заморожування конфлікту. В кулуарних розмовах з джерелами в Москві проглядається чітка стратегія — використати будь-які переговори для закріплення територіальних здобутків та послаблення міжнародної підтримки України.
Під час останньої поїздки до Запорізької області я спілкувався з командиром бригади, який воює з 2014 року: “Росіяни розуміють лише силу. Коли ми відступаємо — вони тиснуть сильніше. Коли ми б’ємо — вони говорять про мир.”
Нещодавно у закритих телеграм-каналах, пов’язаних з російськими воєнними кореспондентами, з’явилась інформація про підготовку нових наступальних операцій на Харківському та Запорізькому напрямках. Це може свідчити про бажання Кремля увійти у потенційні переговори з максимально сильних позицій.
Російські стратегічні цілі
За даними українських розвідувальних джерел, з якими я працював останні місяці, Москва розглядає будь-яке заморожування конфлікту лише як тактичну паузу для перегрупування сил та підготовки до наступних етапів війни.
Російська військова машина продовжує адаптуватися до західних санкцій. На фронті з’являється все більше іранських та північнокорейських боєприпасів, а оборонна промисловість РФ працює у три зміни. Це навряд чи свідчить про готовність до реального миру.
“У військово-політичному плануванні Кремля немає сценарію, де Україна залишається незалежною та здатною захищати себе,” — розповів мені високопоставлений офіцер ГУР МО України.
Позиція Трампа
Особливої уваги заслуговує реакція самого Трампа на повідомлення про його “мирну ініціативу”. Новообраний президент США утримується від детального підтвердження чи спростування цих планів, залишаючи простір для різноманітних інтерпретацій.
Наслідки для України
Що це означає для України? З огляду на мій досвід висвітлення конфлікту від самого початку, можу сказати, що подібна дипломатична невизначеність завжди працювала на користь агресора. Кремль майстерно використовував паузи у війні для посилення своїх позицій та підготовки наступних ударів.
Перебуваючи на передовій з початку повномасштабного вторгнення, я бачив, як з кожною “мирною” пропозицією Росії на фронті активізувалися обстріли та розвідувальні операції. Це своєрідна тактика тиску, яку Москва використовує для поліпшення своїх переговорних позицій.
Українська відповідь
Українські дипломатичні джерела повідомляють, що в Офісі Президента зараз активно працюють над альтернативними мирними пропозиціями, які базувалися б на принципах міжнародного права та відновлення територіальної цілісності України.
“Наша задача — не допустити нав’язування рішень, які перетворять Україну на буферну зону з невизначеним статусом,” — пояснив мені один із радників президента під час нещодавньої зустрічі в Києві.
Ситуація на фронті
Тим часом на фронті ситуація залишається напруженою. За останній тиждень я відвідав позиції біля Торецька, де російські війська продовжують методичний наступ, не зважаючи на розмови про мир.
“Ми розуміємо, що справжній мир можливий лише з позиції сили,” — сказав мені командир взводу на позиції “Зеніт”. “Будь-яке заморожування конфлікту без реальних гарантій безпеки — це вирок для нас.”
Перспективи мирного врегулювання
Українські військові експерти відзначають, що будь-яка мирна ініціатива, яка не включатиме створення потужної системи стримування агресії Росії у майбутньому, приречена на провал.
Не менш важливим фактором залишається внутрішньополітична ситуація в самій Росії. Кремлівська пропаганда роками формувала образ України як “екзистенційної загрози”, і різка зміна цього наративу може бути проблематичною для Путіна.
Як людина, що висвітлювала шлях України від Майдану через анексію Криму та окупацію Донбасу до повномасштабного вторгнення, можу стверджувати: кожна пауза у цій війні використовувалась Росією для підготовки наступного, ще більш жорстокого етапу агресії.
Кремлівська дипломатична гра навколо мирної ініціативи Трампа — це не що інше, як спроба виграти час та досягти своїх стратегічних цілей іншими засобами. І чим довше триватиме ця невизначеність, тим складнішим буде шлях до справжнього миру.
