Останніми місяцями спостерігається цікавий і водночас тривожний феномен – посилення конспірологічних теорій навколо цифрових сервісів України. Як журналістка, яка понад 10 років висвітлює соціально-культурні процеси, я помітила зростаючу тенденцію: інновації, покликані спростити життя українців, часто стають об’єктами необґрунтованих страхів та маніпуляцій.
Від цифровізації до фантазій про “цифровий концтабір”
Програма “Держава у смартфоні” від початку викликала неоднозначні реакції. Додаток “Дія”, що став її флагманом, перетворився не лише на зручний інструмент для мільйонів українців, але й на об’єкт конспірологічних теорій. У соціальних мережах регулярно з’являються твердження про “стеження”, “тотальний контроль” та навіть “чіпування через смартфон”.
Як показує моя практика спілкування з експертами з кібербезпеки, більшість цих страхів ґрунтується не на реальних фактах, а на класичних конспірологічних шаблонах, добре відомих психологам. Страх перед технологічними інноваціями – явище не нове. Подібні побоювання супроводжували появу телефонів, телебачення та інтернету.
Психологічне підґрунтя технофобії
“Конспірологічні теорії особливо активізуються в періоди невизначеності та кризи,” – пояснює Ольга Петренко, психологиня, з якою я спілкувалася для підготовки цього матеріалу. “Вони дають ілюзію розуміння складних процесів і відчуття контролю над ситуацією.”
У контексті війни та постійних викликів, з якими стикається українське суспільство, цифрові інновації стають зручним об’єктом для проєкції страхів. Цікаво, що найактивніше такі теорії поширюються серед двох груп: старшого покоління, яке має менший досвід використання цифрових технологій, та молоді, яка активно споживає контент із сумнівних джерел в інтернеті.
Інформаційні маніпуляції як інструмент гібридної війни
Окремої уваги заслуговує роль дезінформації, спрямованої проти цифрової трансформації України. Аналізуючи наративи, що циркулюють у соцмережах, неважко помітити їхню схожість із класичними темами російської пропаганди.
“Підрив довіри до державних інституцій та інновацій – це елемент гібридної війни,” – зазначає Тарас Кравченко, експерт з інформаційної безпеки. “Створюючи недовіру до цифрових сервісів, можна суттєво загальмувати розвиток країни та підірвати ефективність державного управління в критичний період.”
Моніторинг інформаційного простору показує, що деякі конспірологічні наративи мають ознаки скоординованих інформаційних кампаній з чіткими меседжами та періодичністю поширення.
Цифрова грамотність як запорука безпеки
За даними Міністерства цифрової трансформації, понад 53% українців мають низький рівень цифрової грамотності. Це створює благодатний ґрунт для маніпуляцій і поширення недостовірної інформації.
Спілкуючись з користувачами різних вікових груп, я помітила закономірність: чим вищий рівень розуміння принципів роботи цифрових сервісів, тим менша схильність вірити конспірологічним теоріям. Люди, які розуміють базові принципи шифрування даних та кібербезпеки, значно рідше стають жертвами інформаційних маніпуляцій.
Практичні кроки подолання технофобії
Замість боротьби з наслідками конспірологічних теорій ефективніше працювати над їх попередженням. З власного досвіду проведення воркшопів з медіаграмотності можу стверджувати, що найкраще працюють:
1. Прості, зрозумілі пояснення принципів роботи цифрових сервісів без надмірного технічного жаргону
2. Демонстрація реальних переваг цифровізації на конкретних прикладах
3. Відкритий діалог про ризики та способи захисту персональних даних
4. Залучення лідерів думок різних поколінь до просвітницької роботи
Балансування між безпекою та інноваціями
Важливо розуміти, що здорова критика та обговорення потенційних ризиків цифровізації – нормальне явище. Проблема виникає, коли раціональні дискусії підміняються конспірологічними теоріями.
“Ми маємо знайти золоту середину між впровадженням інновацій та захистом приватності громадян,” – каже Марина Коваль, експертка з цифрового права, під час нашої дискусії на профільній конференції минулого місяця. “Відкритість щодо механізмів захисту даних і чітке законодавче регулювання – ключові елементи для побудови довіри.”
Дивитися у майбутнє з відкритими очима
Досвід інших країн показує, що конспірологічні теорії щодо цифрових технологій – явище тимчасове. З поширенням освіти та практичного досвіду використання цифрових сервісів рівень необґрунтованих страхів знижується.
Наше завдання як суспільства – не дозволити конспірологічним теоріям загальмувати технологічний розвиток країни в критичний період її історії. Інформаційна гігієна, критичне мислення та базове розуміння принципів роботи цифрових технологій – це навички, які сьогодні важливі не менше, ніж традиційна грамотність.
У часи, коли цифрова трансформація стає запорукою не лише комфорту, але й національної стійкості, протидія деструктивним конспірологічним теоріям – це внесок кожного свідомого громадянина у спільне майбутнє.
