У Львові суд виніс суворий вирок громадянину України за державну зраду та колабораційну діяльність – 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Чоловік активно підтримував російську окупаційну владу на захоплених територіях та допомагав ворогу в проведенні підривної діяльності проти нашої держави.
За інформацією Служби безпеки України, засуджений добровільно перейшов на бік ворога після початку повномасштабного вторгнення. Він займався збором розвідувальних даних про розташування та переміщення підрозділів Збройних Сил України, а також передавав окупантам іншу інформацію військового характеру.
Перебуваючи на тимчасово захоплених територіях, колаборант активно пропагував проросійські наративи серед місцевого населення та підтримував окупаційний режим. Слідчим вдалося зібрати вичерпну доказову базу, яка не залишила суду сумнівів у винуватості зрадника.
“Коли ти бачиш на власні очі руйнування, спричинені російськими обстрілами, коли спілкуєшся з родинами загиблих захисників, розумієш, що кожен, хто допомагає ворогу, має нести сувору відповідальність”, — розповів мені командир одного з підрозділів ЗСУ, з яким я спілкувався минулого тижня на східному фронті.
Вирок львівського суду став частиною системної роботи правоохоронних органів по всій Україні. Від початку повномасштабного вторгнення СБУ викрила понад 2500 колаборантів, які співпрацювали з окупаційними адміністраціями та допомагали ворогу у різних формах.
Працюючи в прифронтових зонах з 2014 року, я спостерігав різні форми зради – від відвертої підтримки окупантів до “тихого” інформування. Колабораціонізм залишається серйозною проблемою національної безпеки, особливо на тимчасово окупованих територіях та в прикордонних регіонах.
Деталі справи
Засуджений у Львові колаборант діяв за типовою схемою. За даними слідства, він передавав окупантам координати критичної інфраструктури та інформацію про переміщення військової техніки. Такі дані часто використовуються російською артилерією та авіацією для прицільних ударів, що призводить до загибелі як військових, так і цивільних.
“Зрада має конкретну ціну – людські життя. Кожен наведений ворогом снаряд чи ракета – це потенційні жертви серед наших захисників та мирних громадян”, – підкреслив представник прокуратури під час брифінгу після оголошення вироку.
У СБУ зазначають, що процеси над колаборантами мають не лише каральний, але й превентивний характер. Вони демонструють невідворотність покарання та формують суспільне розуміння того, що співпраця з окупантом – це злочин проти держави та народу.
Справа львівського колаборанта показова ще й тим, що суди виносять вироки не лише у прифронтових областях, а й у західних регіонах країни. Це свідчить про ефективну роботу контррозвідки по всій території України.
Законодавчі норми та тенденції
За два роки повномасштабної війни українське правосуддя напрацювало значний досвід у розгляді справ про державну зраду та колабораційну діяльність. Вироки стають суворішими, а доказова база – міцнішою.
Відповідно до українського законодавства, державна зрада карається позбавленням волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна. Колабораційна діяльність, залежно від її характеру та наслідків, може каратися позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.
“Для порівняння, у 2014-2015 роках, коли я працював на Донбасі, покарання для колаборантів часто було значно м’якшим. Тепер, після повномасштабного вторгнення, суспільство і держава усвідомили реальну ціну зради”, – зауважує експерт з питань національної безпеки Андрій Литвиненко.
Суспільне ставлення
Служба безпеки України закликає громадян повідомляти про відомі факти колабораційної діяльності та державної зради через спеціальні канали зв’язку. Анонімність інформаторів гарантується, а кожне повідомлення ретельно перевіряється.
Варто зазначити, що за даними соціологічних досліджень, рівень толерантності українського суспільства до колаборантів суттєво знизився порівняно з 2014 роком. Більшість громадян підтримують суворе покарання для тих, хто співпрацює з окупаційною владою.
Вирок львівському колаборанту – це чіткий сигнал всім, хто розраховує уникнути відповідальності за зраду держави. Українська система правосуддя, попри воєнні виклики, продовжує функціонувати, забезпечуючи невідворотність покарання за злочини проти національної безпеки.
