Кабмін відповів на петицію про заборону російськомовних книжок в Україні
Уряд розглянув електронну петицію щодо заборони друку та продажу російськомовних книг на території України. Відповідне рішення було оприлюднено на засіданні Кабінету Міністрів, де обговорювалися можливі наслідки таких обмежень для видавничої галузі та культурного простору України.
Петиція, яка набрала необхідну кількість голосів для розгляду, викликала жваву дискусію серед урядовців. Міністерство культури та інформаційної політики представило комплексний аналіз ситуації на книжковому ринку країни та можливих наслідків повної заборони російськомовної літератури.
За моїми спостереженнями з початку повномасштабного вторгнення, питання мови стало одним із ключових у формуванні національної безпеки та культурної політики. Працюючи в прифронтових районах, я неодноразово бачив, як проросійська література використовувалась як інструмент пропаганди. Однак ситуація має багато нюансів, які уряд мусив врахувати.
Існуючі законодавчі обмеження
У своїй відповіді Кабмін наголосив, що вже існують законодавчі обмеження щодо ввезення книжкової продукції з Росії та Білорусі, а також заборона на розповсюдження видань антиукраїнського змісту. Зокрема, діє заборона на імпорт друкованої продукції з країни-агресора, встановлена ще у 2017 році.
Представники Міністерства економіки під час обговорення звернули увагу на економічні аспекти можливої повної заборони. За їхніми даними, українські видавництва, які випускають літературу російською мовою, забезпечують роботою тисячі українців та сплачують податки до бюджету України.
“Питання мови в умовах війни – це не лише питання культури, але й національної безпеки,” – зазначив один з урядовців під час обговорення. “Водночас, ми маємо враховувати права громадян та можливі економічні наслідки.”
Міжнародний досвід та правові аспекти
Кабмін також взяв до уваги міжнародний досвід та правові аспекти можливих обмежень. За словами юридичних експертів, повна заборона літератури виключно за мовною ознакою може суперечити міжнародним зобов’язанням України у сфері прав людини та свободи слова.
У підсумковому рішенні уряд запропонував компромісний підхід, який передбачає посилення підтримки україномовного книговидання та створення сприятливих умов для перекладу світової літератури українською мовою, замість повної заборони всіх російськомовних видань.
Міністерство освіти і науки додатково зобов’язалося розробити програму, спрямовану на збільшення частки україномовної літератури в освітніх закладах та бібліотеках.
Реакція суспільства та експертів
Як військовий кореспондент, я бачив, як мовне питання впливає на настрої в суспільстві, особливо в регіонах, які зазнали російської окупації. На звільнених територіях Харківщини та Херсонщини російськомовні пропагандистські видання були одним із інструментів русифікації населення. Проте рішення потребує виваженого підходу, щоб не зашкодити демократичним цінностям, за які борються українці.
Автори петиції вже відреагували на рішення Кабміну, заявивши, що продовжуватимуть домагатися більш рішучих кроків щодо дерусифікації книжкового ринку України, особливо в умовах війни.
Експерти видавничої галузі відзначають, що з початку повномасштабного вторгнення попит на україномовну літературу природно зростає, а частка російськомовних видань на ринку зменшується. Цей процес відбувається органічно, відображаючи зміни в суспільних настроях та культурних преференціях українців.
Голова Українського інституту книги в коментарі для ЗМІ підкреслив, що державна підтримка має бути спрямована насамперед на розвиток україномовного контенту та його популяризацію, а не лише на заборонні заходи.
Питання мовної політики залишається одним із найбільш дискусійних у воєнний час, відображаючи складний баланс між національною безпекою, культурним суверенітетом та демократичними свободами, які Україна захищає на полі бою.
