Ситуація на східному фронті стає все більш напруженою. Згідно з останнім звітом американського Інституту вивчення війни (ISW), українські Збройні сили можуть втратити кілька ключових оборонних позицій на Донбасі у найближчі тижні. Як військовий кореспондент, який постійно відслідковує ситуацію в цьому регіоні з 2014 року, можу сказати, що ця оцінка відповідає тому, що я спостерігаю безпосередньо на лінії фронту.
Минулого тижня я провів кілька днів поблизу Часового Яру. Ситуація там критична. Російські війська посилюють тиск по всій лінії зіткнення, використовуючи тактику, яку я спостерігав ще під Бахмутом – масовані артилерійські удари з подальшими атаками піхоти, підтриманої бронетехнікою.
“Вони йдуть хвилями, ніби не рахуючи втрат,” – розповів мені командир взводу з 93-ї бригади. – “Щодня відбиваємо 5-6 штурмів, але вони продовжують тиснути. Найскладніше – постійна нестача боєприпасів, особливо для артилерії.”
Аналітики ISW підкреслюють, що російське командування зосередило значні сили на кількох ключових напрямках. Особливо небезпечним є просування окупантів у районі Очеретиного та Торецька. За моїми спостереженнями, там росіяни намагаються створити тактичні “кліщі”, щоб оточити українські підрозділи.
Критичні зони на Донбасі
Найбільш проблемними залишаються три напрямки:
1. Часів Яр – Костянтинівка: російські війська намагаються прорвати оборону та вийти на оперативний простір.
2. Очеретине – Торецьк: противник просунувся на 3-4 км за останні два тижні.
3. Вугледар: триває спроба оточення українського гарнізону.
“Кожен метр землі тут политий кров’ю,” – розповів мені сержант Олег, який воює на Донбасі з 2015 року. – “Але зараз інтенсивність боїв перевищує навіть період штурму Бахмута. Це справжнє пекло.”
За оцінками військових експертів, російське командування стягнуло в регіон додаткові резерви – близько 15-17 тисяч військовослужбовців, включаючи частини повітряно-десантних військ та морської піхоти. Ці підрозділи відзначаються кращою підготовкою порівняно зі штурмовими групами, які ми бачили раніше.
Критична нестача ресурсів
Під час моїх поїздок на передову я постійно чую одну й ту ж скаргу – критична нестача боєприпасів, особливо артилерійських. Один з артилеристів 55-ї бригади розповів мені, що вони змушені економити кожен снаряд.
“Раніше ми могли випустити 100-120 снарядів за день. Зараз нам виділяють 15-20. Цього недостатньо, щоб ефективно стримувати їхні атаки,” – каже він.
За останніми даними, співвідношення у витратах артилерійських боєприпасів складає приблизно 1 до 7 на користь росіян. Це дає їм значну перевагу, особливо у позиційних боях.
Прогнози та оцінки
Аналітики ISW попереджають, що без термінових поставок боєприпасів та посилення резервами українські підрозділи можуть бути змушені відійти з кількох ключових позицій у найближчі 2-3 тижні. Це може призвести до створення нових загроз для таких міст, як Костянтинівка, Дружківка та Слов’янськ.
“Ми тримаємось, але це стає все складніше,” – сказав мені комбат одного з механізованих батальйонів. – “Хлопці виснажені. Деякі підрозділи втратили до 40% особового складу за останній місяць.”
За моїми спостереженнями, моральний дух українських військових залишається високим, незважаючи на складну ситуацію. Але фізичне та психологічне виснаження після двох років інтенсивних боїв дається взнаки.
Значення для загальної стратегії
Втрата ключових позицій на Донбасі може мати серйозні наслідки для загальної стратегічної ситуації. По-перше, це дозволить росіянам наблизитися до важливих логістичних вузлів. По-друге, противник зможе перекинути частину сил на інші напрямки, зокрема на Харківщину, де вже спостерігається активізація бойових дій.
“Ми розуміємо стратегічне значення цих позицій,” – розповів мені офіцер штабу однієї з бригад. – “Тому будемо триматися до останнього. Але нам потрібна допомога – боєприпаси, озброєння, свіжі резерви.”
Військове командування вживає заходів для стабілізації ситуації. За моєю інформацією, в регіон перекидаються додаткові резерви, в тому числі підрозділи, які пройшли підготовку за кордоном. Але питання, чи встигнуть вони прибути до критичного погіршення ситуації, залишається відкритим.
Як людина, яка висвітлює цю війну від самого початку, я бачив багато критичних моментів. Нинішня ситуація на Донбасі є однією з найскладніших. Але я також бачив, як українські захисники неодноразово долали, здавалося б, безнадійні ситуації. Чи вдасться їм це зробити знову – покаже час.
