Бізнес очікує гіршого
Перебуваючи в прифронтових Бахмуті та Краматорську минулого тижня, я став свідком разючого контрасту: поки військові тримали оборону на передовій, місцеві підприємці намагалися втримати на плаву свої невеликі бізнеси. Власник невеличкої пекарні Олександр, чиї вікна заклеєні захисною плівкою, зізнався мені: “Раніше планували розширюватись, тепер би просто вижити до весни”.
І це не поодинокий випадок. За свіжими даними Індексу ділових настроїв України за листопад 2024-го, бізнес-спільнота демонструє найпесимістичніші прогнози за останні пів року. Загальний показник впав до 43,3 пунктів із попередніх 44,1 (нагадаю, що показник нижче 50 пунктів свідчить про переважання негативних оцінок).
Промисловий сектор під ударом
Найбільш вразливим сектором стала промисловість – саме вона потягнула загальний індекс донизу. За мої 10 років висвітлення економічних питань у зоні конфлікту, я помітив закономірність: промисловий сектор першим реагує на погіршення безпекової ситуації. Це пояснюється вищою чутливістю до порушень логістичних ланцюжків та енергопостачання.
“Ми втратили майже 40% експортних можливостей порівняно з минулим роком”, – розповів мені керівник металургійного підприємства на Дніпропетровщині під час недавнього відрядження. Його слова підтверджуються цифрами: секторальний індекс промисловості знизився з 43,4 до 42,1 пунктів.
Будівництво та макроекономічні очікування
Будівельна галузь також опинилася під ударом. Згідно з даними, її показники впали з 45,1 до 43,8 пунктів. Під час моєї нещодавньої поїздки до Запоріжжя, місцевий підрядник Віталій пояснив ситуацію просто: “Хто зараз інвестуватиме у нове будівництво, коли не знаєш, чи стоятиме воно завтра?”
Ще більш показовим є погіршення очікувань щодо макроекономічної ситуації на найближчі півроку. Індекс таких очікувань знизився з 42,2 до 40,5 пунктів – найнижчого рівня за останні два квартали. Цей песимізм я відчув під час зустрічі з представниками малого бізнесу в Дніпрі, де кожен другий висловлював сумніви щодо можливості втримати бізнес на плаву взимку.
Галузеві тенденції
Роздрібна торгівля виявилася найстійкішою: її показник навіть зріс до 44,2 пунктів. Власниця мережі продуктових магазинів у Харкові, з якою я розмовляв минулого місяця, пояснила це так: “Люди купують менше, але купують. Їсти потрібно навіть під час війни”.
На фоні погіршення ділових настроїв майже 40% підприємців вказують на недостатній попит як основний стримуючий фактор розвитку. “Ми виробляємо якісну продукцію, але обсяги замовлень впали вдвічі”, – поділився власник меблевої фабрики з Полтавщини. При цьому 65% опитаних підприємців вважають, що військові дії залишаються головною перешкодою для бізнесу.
Виклики для підприємців
Фінансові обмеження та труднощі з енергопостачанням також увійшли до трійки найбільших викликів. З власного досвіду перебування в східних областях можу підтвердити: регулярні відключення світла змушують підприємства інвестувати в генератори замість розвитку виробництва.
Незважаючи на загальну песимістичну картину, сектор послуг показав певну стабільність, утримавши індекс на рівні 44,4 пунктів. Як пояснив мені Андрій, власник IT-компанії з Києва: “Ми навчилися адаптуватися. Дистанційна робота, розподілені команди, резервне електропостачання – це вже стало стандартом”.
Ситуація на ринку праці
Показово, що негативні очікування щодо ринку праці зберігаються: 30% підприємців планують скорочення персоналу і лише 9% – збільшення штату. На власні очі я бачив, як невеликі підприємства в Запорізькій області вимушені були відмовлятися від частини персоналу, щоб зберегти основу бізнесу.
“Найбільше болить відтік кадрів за кордон,” – зізнався власник сільськогосподарського підприємства на Чернігівщині, – “Молодь виїжджає, а повертатися не поспішає”.
Економічний фронт
Тривожним сигналом стало те, що очікування щодо обсягів закупівель також погіршилися – з 45,2 до 44,5 пунктів. У перекладі на реальність це означає, що підприємства згортають інвестиційні плани. За моїми спостереженнями, особливо це помітно в регіонах, близьких до фронту, де горизонт планування скоротився до одного-двох місяців.
Індекс ділових настроїв України – не просто сухі цифри. За ними стоять долі мільйонів українців, які попри все намагаються тримати економічний фронт. Як військовий кореспондент, який бачив і обстріли, і руйнування, і відбудову, можу сказати: економічна стійкість зараз так само важлива, як і військова.
На передовій сьогодні не лише солдати. Там кожен український підприємець, який відкриває свій бізнес щоранку, незважаючи на тривоги та вимкнення світла. І поки вони тримаються, тримається й Україна.