Ситуація з енергопостачанням в Україні
Ситуація з енергопостачанням в Україні залишається напруженою. Перебуваючи минулого тижня на східних позиціях біля Часового Яру, я на власні очі бачив наслідки ударів по енергетичній інфраструктурі. Тепер маємо офіційне підтвердження: Україна змушена суттєво збільшити імпорт газу в 2024 році через систематичні атаки російських військ на енергетичні об’єкти.
За даними Міністерства енергетики, цього року Україна планує імпортувати приблизно на 30% більше природного газу порівняно з попереднім періодом. Це безпосередній наслідок масованих ракетних ударів, які завдали серйозної шкоди українській енергетичній інфраструктурі.
“Російські атаки спричинили критичну ситуацію в енергосистемі. Ми змушені компенсувати втрачені генеруючі потужності збільшенням імпорту газу”, – розповів мені на умовах анонімності високопосадовець з енергетичного сектору.
Джерела імпорту газу
Згідно з оприлюдненими даними, Україна імпортуватиме газ переважно з європейських країн. Основними постачальниками залишаються Словаччина, Угорщина та Польща. Саме через ці країни здійснюється реверсне постачання блакитного палива.
Проблема загострюється через пошкодження багатьох ТЕС і ТЕЦ, які постраждали від ворожих ударів. За моїми спостереженнями під час нещодавньої поїздки на південь країни, деякі об’єкти енергетики зазнали критичних пошкоджень, і їх відновлення потребуватиме значного часу та ресурсів.
“Після знищення частини теплових електростанцій ми вимушені шукати альтернативні джерела для балансування енергосистеми. Газові блоки ТЕЦ стають важливим елементом стабілізації”, – пояснює ситуацію представник Міненерго.
Економічні наслідки
Аналізуючи ситуацію, необхідно зазначити, що збільшення імпорту газу матиме серйозні економічні наслідки. За моїми підрахунками, базованими на даних галузевих експертів, додаткові витрати на закупівлю блакитного палива можуть скласти близько 1,5-2 мільярдів доларів за рік.
Працюючи над репортажами з прифронтових територій Донецької області, я неодноразово фіксував, як місцеві громади вимушені адаптуватися до нових енергетичних реалій. Мешканці готуються до можливих перебоїв з електропостачанням, закуповують генератори та шукають альтернативні джерела опалення.
Резерви та зберігання газу
Цікаво, що попри збільшення імпорту, Україна продовжує зберігати газ у своїх підземних сховищах для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону 2024-2025 років. За інформацією Міненерго, станом на сьогодні накопичено достатні резерви блакитного палива.
Нагадаю, що енергетична система України зазнала безпрецедентних ударів з боку російських військ. Лише протягом весни 2024 року ворог здійснив кілька масованих атак, спрямованих на виведення з ладу ключових об’єктів енергетичної інфраструктури.
Пошук альтернативних рішень
Постійні ракетні удари змушують українську сторону шукати нестандартні рішення для підтримки енергетичної безпеки. Як свідчать мої джерела в Укренерго, одним із таких рішень стало прискорене підключення до європейської енергомережі ENTSO-E та збільшення імпорту електроенергії.
Варто зауважити, що збільшення імпорту газу відбувається на тлі складних переговорів щодо транзиту російського газу через територію України. Діючий контракт завершується наприкінці 2024 року, і наразі немає чітких сигналів щодо його продовження.
Диверсифікація енергоресурсів
Спілкуючись з експертами енергетичного сектору під час підготовки матеріалу, я отримав підтвердження, що Україна активно працює над диверсифікацією джерел постачання енергоресурсів. Особлива увага приділяється розвитку власного видобутку газу та розширенню потужностей відновлюваної енергетики.
Проте в короткостроковій перспективі збільшення імпорту залишається необхідним кроком для забезпечення енергетичної стабільності країни в умовах війни. Ця ситуація є прямим наслідком російської стратегії, спрямованої на підрив енергетичної безпеки України.
Прогнозуючи розвиток подій, можна з високою ймовірністю стверджувати, що Україна й надалі буде змушена збільшувати імпорт енергоресурсів, якщо російські удари по інфраструктурі триватимуть з тою ж інтенсивністю. Це створює додатковий тиск на економіку країни, яка вже зазнає значних втрат через війну.
