Голодомор у шкільній програмі Німеччини: заклик до включення в навчання
Ось уже рік, як німецький Бундестаг визнав Голодомор геноцидом українського народу, але німецькі школярі досі майже нічого не знають про цю трагедію. Навіть під час вивчення історії ХХ століття діти часто не чують жодного слова про штучний голод 1932-1933 років, який забрав мільйони українських життів.
Перебуваючи минулого тижня у Берліні, я мав розмову з німецькими освітянами та політиками про ситуацію з викладанням історії України в німецьких школах. Картина, м’яко кажучи, невтішна. У більшості федеральних земель тема Голодомору не входить до обов’язкової програми вивчення, залишаючись на розсуд окремих вчителів.
“Коли школярі вивчають період сталінізму, фокус зазвичай на репресіях всередині Росії та ГУЛАГу, а специфічно антиукраїнська політика геноциду практично не згадується“, – розповіла мені Гертруда Майєр, вчителька історії з гімназії у Мюнхені.
Причини прогалин в історичній освіті
Така прогалина в історичній освіті має кілька причин. По-перше, німецькі підручники історії традиційно розглядають події в Східній Європі через призму російськоцентричного наративу. По-друге, тривалий час в академічному середовищі Німеччини домінувала точка зору, яка розглядала Голодомор лише як частину загальної трагедії колективізації, без визнання цілеспрямованого нищення саме українського селянства як окремої національної групи.
На мій погляд, ситуація не є випадковою. Десятиліттями російська пропаганда працювала над тим, щоб затушувати геноцидний характер Голодомору та мінімізувати його висвітлення в міжнародному контексті. У цьому сенсі німецька освіта, на жаль, стала однією з жертв такого інформаційного впливу.
Позитивні зміни
Зараз, коли повномасштабна війна Росії проти України відкрила очі багатьом європейцям на російський імперіалізм, настав час для перегляду підходів до викладання історії Східної Європи. І Голодомор має зайняти належне місце в навчальних програмах Німеччини.
Позитивні зрушення вже є. Наприклад, у землі Північний Рейн-Вестфалія група депутатів від різних партій запропонувала внести тему Голодомору до обов’язкового курсу історії. А в Баварії розробляють спеціальні методичні матеріали для вчителів.
“Неможливо зрозуміти сучасну ситуацію в Україні без розуміння трагедії Голодомору та інших злочинів проти українського народу“, – наголосив Юрген Шульц, представник міністерства освіти Баварії, під час нашої зустрічі.
Збереження історичної пам’яті
Працюючи над репортажами зі Сходу України з 2014 року, я неодноразово зустрічав літніх людей, які розповідали мені історії своїх родин, що пережили Голодомор. Ці спогади демонструють дивовижний зв’язок між минулими і теперішніми злочинами Росії проти українців.
“Моя бабуся ховала зерно в ляльці, щоб врятувати сім’ю від голоду. Тепер російські військові шукають “бандерівців” у наших будинках так само, як колись шукали зерно”, – розповідала мені 72-річна Марія з прифронтового села на Донеччині у 2017 році.
Українське суспільство зберігає пам’ять про Голодомор, передаючи її з покоління в покоління. Але для того, щоб світ зрозумів нинішню війну як продовження тривалої політики знищення українського народу, ця пам’ять має стати частиною глобального історичного наративу.
Німецький досвід переосмислення історії
Німеччина, яка пройшла складний шлях визнання та переосмислення власних історичних злочинів, має унікальний досвід, який могла б застосувати і в контексті вивчення Голодомору. Включення цієї теми до шкільної програми стало б не лише визнанням історичної справедливості, але й практичним кроком у боротьбі з пропагандою, яка намагається заперечувати або викривляти український історичний досвід.
За моїми спостереженнями, німецька молодь відкрита до вивчення цих складних сторінок історії. Під час зустрічі з учнями старших класів у Берліні я був вражений їхньою зацікавленістю та емпатією, коли розповідав їм про Голодомор на основі свідчень очевидців, зібраних під час моїх журналістських відряджень.
Включення Голодомору до німецьких навчальних програм – це питання не лише історичної справедливості, але й сучасної безпеки. Розуміння методів, якими Кремль намагався знищити українську націю в минулому, допомагає краще усвідомити природу нинішньої російської агресії.
Час діяти настав. І перший крок – це освіта.
