В останні роки громадське бюджетування стало одним із найпотужніших інструментів місцевої демократії у Полтавській області. Що це таке? Це процес, який дозволяє звичайним мешканцям вирішувати, як витрачати частину місцевого бюджету, пропонуючи власні ідеї та голосуючи за найкращі проєкти. Минулого тижня представники громад Полтавщини зібралися на форумі для обміну досвідом щодо впровадження та вдосконалення механізмів громадського бюджету.
Успішні практики полтавських громад
Полтавська міська громада стала однією з перших в Україні, яка запровадила громадське бюджетування ще у 2016 році. За цей час було реалізовано понад 70 проєктів: від дитячих та спортивних майданчиків до технічного оснащення шкіл і реконструкції парків. Особливістю полтавського досвіду є високий рівень прозорості процесів та активне залучення молоді через освітні установи.
“Коли ми починали, люди не вірили, що їхні ідеї можуть бути реалізовані. Сьогодні ж конкуренція серед проєктів настільки висока, що ми постійно збільшуємо фінансування громадського бюджету”, – зазначила Марина Ковальова, координаторка програми громадського бюджету Полтавської міської ради.
У Кременчуцькій громаді пішли іншим шляхом – запровадили окрему категорію для проєктів, спрямованих на енергоефективність та екологічні ініціативи. Результатом стали інноваційні проєкти сортування сміття у школах, встановлення сонячних панелей на дахах комунальних будівель та створення екопарку.
Виклики та шляхи їх подолання
Незважаючи на загальний успіх, громади Полтавщини зіткнулися з кількома типовими викликами. Серед них – нерівномірна активність мешканців різних населених пунктів, особливо у новостворених об’єднаних громадах, де села часто залишаються менш залученими.
“У перший рік майже всі проєкти-переможці були з центру громади. Ми зрозуміли, що потрібно запровадити квоти для старостинських округів та проводити виїзні інформаційні кампанії”, – поділився досвідом Олександр Бондаренко з Миргородської міської громади.
Інший виклик – технічна складність процесу подання проєктів для людей старшого віку. Решетилівська громада знайшла рішення – створила мережу волонтерів-консультантів, які допомагають перетворити ідеї на правильно оформлені проєкти.
Воєнний час: адаптація громадського бюджету
З початком повномасштабного вторгнення громади Полтавщини адаптували громадський бюджет до нових реалій. У багатьох із них з’явилися спеціальні категорії для проєктів з безпеки та відновлення, а також ініціативи для підтримки внутрішньо переміщених осіб.
“Ми вирішили не призупиняти громадське бюджетування, а навпаки – використати його як інструмент згуртування громади у складний час”, – розповідає Світлана Горбань з Лубенської міської ради. – “Завдяки цьому у нас реалізовано проєкт з облаштування укриття у будинку культури та створено центр психологічної підтримки для дітей”.
Інновації в громадському бюджетуванні Полтавщини
Деякі громади області впроваджують унікальні підходи до громадського бюджетування. Наприклад, Гадяцька громада запровадила шкільний громадський бюджет, де учні самостійно пропонують і обирають проєкти для покращення шкільного середовища. Це не лише розвиває інфраструктуру шкіл, але й виховує нове покоління активних громадян.
Диканська громада стала відомою завдяки проєкту “Село має значення” – спеціальній категорії громадського бюджету для сільських територій, де мешканці можуть пропонувати проєкти для розвитку туристичного потенціалу.
Практичні результати
Серед найуспішніших реалізованих проєктів громадського бюджетування на Полтавщині можна відзначити:
– Створення ІТ-хабу у Полтаві, який щороку безкоштовно навчає комп’ютерним навичкам понад 200 дітей і літніх людей
– Облаштування інклюзивного пляжу в Кременчуці
– Встановлення систем очищення питної води у школах Миргородської громади
– Відкриття творчої майстерні народних ремесел у Решетилівці
– Створення мережі станцій моніторингу якості повітря в Горішніх Плавнях
Перспективи розвитку
Учасники форуму визначили кілька напрямків для подальшого розвитку громадського бюджетування на Полтавщині:
1. Створення спільної електронної платформи для всіх громад області
2. Запровадження міжмуніципального громадського бюджету для реалізації спільних проєктів кількох громад
3. Розширення навчальних програм з громадського бюджету у школах
4. Посилення співпраці з бізнесом для збільшення фінансування найкращих ініціатив
“Громадське бюджетування – це не просто механізм розподілу коштів, це інструмент, який змінює свідомість людей. Мешканці починають відчувати реальну можливість впливати на розвиток своїх громад”, – підсумував Віктор Нестуля, експерт з місцевого самоврядування.
Досвід Полтавської області доводить, що навіть у складні часи громадське бюджетування залишається ефективним шляхом розвитку місцевої демократії та покращення якості життя громад.
