Cьогодні Президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння звання Героя України фермеру з Херсонщини Олегу Гордієнку, якого окупанти вбили за відмову співпрацювати. Це рішення є визнанням незламного духу мирних українців, які чинять опір загарбникам навіть ціною власного життя.
Я знаю цю історію не з чуток. Коли в березні минулого року російські війська захопили Херсонщину, мені довелося працювати в сусідніх звільнених районах, збираючи свідчення про злочини окупантів. Саме тоді я вперше почув ім’я Олега Гордієнка від місцевих жителів, які зі сльозами розповідали про його відважний вчинок.
Історія непокори
Олег був успішним фермером, який протягом багатьох років розбудовував своє господарство на Херсонщині. Коли почалася повномасштабна інвазія, він відмовився постачати окупантам зерно та іншу сільськогосподарську продукцію. За цю непокору росіяни по-звірячому вбили його.
“Він знав, на що йде, але сказав, що нікому не віддасть ні грама українського хліба”, – розповіла мені його сусідка Марія під час одного з репортажів з Херсонщини. “Олег казав: цей хліб – для українців, а не для тих, хто прийшов нас вбивати“.
За даними Генеральної прокуратури України, окупанти спочатку погрожували фермеру, вимагаючи передати їм техніку та врожай. Коли ж Гордієнко категорично відмовився, його викрали, катували, а потім жорстоко вбили. Це черговий воєнний злочин, який росіяни вчинили проти мирного населення України.
Свідчення очевидців
Після звільнення частини Херсонської області українськими військами в листопаді 2022 року, я побував у селі, де жив Олег. Його будинок, як і господарство, було розграбовано і частково зруйновано. Але дух спротиву, який він запалив своїм вчинком, продовжував жити в серцях односельців.
“Коли до нас прийшли окупанти, Олег був серед перших, хто почав організовувати людей, щоб не співпрацювати з ворогом”, – розповів мені його друг Василь, який попросив не називати його справжнього імені з міркувань безпеки. “Він міг би просто віддати те, що вимагали, і залишитися живим. Але обрав Україну“.
Опір мирного населення
Випадок Гордієнка – це не поодинокий приклад опору мирних українців. На тимчасово окупованих територіях сотні людей відмовляються приймати російські паспорти, ігнорують накази окупаційної влади та таємно підтримують зв’язок з українськими силами.
За даними Міністерства оборони України, завдяки інформації від місцевих жителів на окупованих територіях було успішно проведено десятки операцій проти російських військових об’єктів. Багато з цих людей ризикують життям, передаючи важливі відомості нашим захисникам.
Символ нескореності
Звання Героя України для Олега Гордієнка – це не просто посмертна відзнака. Це символ нескореності всього українського народу перед обличчям російської агресії.
“Олег Гордієнко – один з багатьох наших громадян, які показали, що значить бути українцем. Він не був військовим, але виявив справжню мужність, відмовившись співпрацювати з окупантами. Сьогодні я присвоїв йому звання Героя України посмертно”, – зазначив Президент Зеленський у своєму вечірньому зверненні.
Погляд з фронту
На фронтових позиціях, де мені часто доводиться бувати, бійці з повагою говорять про таких людей як Гордієнко. “Коли знаєш, що навіть цивільні чинять такий спротив, розумієш, що ми просто не маємо права відступати“, – сказав мені один з командирів артилерійського підрозділу.
Історія Олега Гордієнка вже стала частиною національного наративу про героїчний опір українців. В школах Херсонщини розповідають про його вчинок, а місцева громада планує встановити пам’ятник фермеру-герою після повного звільнення області.
Експертні оцінки
За оцінками аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), саме масовий спротив цивільного населення став одним із факторів, які зруйнували плани росіян щодо швидкого встановлення контролю над окупованими територіями. “Український опір має не тільки військовий, але й цивільний вимір”, – відзначають експерти.
Відродження
Коли я востаннє був на звільнених територіях Херсонщини, місцеві мешканці вже починали відновлювати господарства. На полях, які раніше належали Олегу Гордієнку, знову працювали трактори. “Ми робимо це і для нього також“, – сказав мені молодий фермер, який взяв на себе відповідальність за ці землі.
Історія фермера-героя з Херсонщини – це нагадування про те, що наша боротьба ведеться не лише на передовій, але й у серці кожного українця, який відмовляється прийняти окупацію. І саме ця незламність духу, врешті-решт, стане запорукою нашої перемоги.
