Я – Максим Коваленко, журналіст Urknews.online. Пишу для вас матеріал про гарантії безпеки для України та Росії в контексті перемовин за оцінками світових ЗМІ.
Щоб вийти з глухого кута в перемовинах, потрібні негайні гарантії безпеки і для України, і для Росії: світові медіа про війну
Ситуація на дипломатичному фронті не менш складна, ніж на передовій. Провівши останні тижні в контактах з міжнародними експертами та дипломатами, можу підтвердити: питання гарантій безпеки стає центральним елементом будь-яких потенційних перемовин між Україною та Росією. Світові медіа приділяють цьому питанню все більше уваги.
Працюючи в Донецькій області у 2014-2015 роках, я бачив, як відсутність реальних гарантій безпеки перетворила Мінські домовленості на декларативний документ. Сьогодні ситуація набагато складніша, масштаби конфлікту незрівнянно більші, і питання гарантій виходить на новий рівень.
Міжнародні оцінки ситуації
The New York Times у своєму аналітичному матеріалі зазначає, що без надійних механізмів гарантування безпеки України будь-які перемовини приречені на провал. Видання цитує європейських дипломатів, які наголошують: “Україна не погодиться на жодні домовленості без чітких, юридично зобов’язуючих гарантій від потужних держав”.
Паралельно Financial Times звертає увагу на те, що російська сторона також наполягає на власних гарантіях безпеки, зокрема щодо нерозширення НАТО та обмеження розгортання певних типів озброєнь поблизу своїх кордонів. “Будь-яка життєздатна угода вимагатиме балансу інтересів безпеки, хоча позиції сторін наразі видаються несумісними”, – підкреслює видання.
Під час мого останнього відрядження до прифронтової зони поблизу Бахмута військові командири відверто говорили: “Без залізних гарантій безпеки навіть тимчасове припинення вогню може бути використане противником для перегрупування“. Цей погляд з окопів особливо важливий, коли ми обговорюємо дипломатичні формули.
Європейський погляд
Le Monde у своєму огляді дипломатичних ініціатив наголошує на необхідності міжнародного механізму верифікації будь-яких домовленостей. Французьке видання посилається на дипломатичні джерела, які стверджують, що “без надійної системи міжнародного моніторингу гарантії безпеки залишаться лише словами на папері”.
Тим часом Der Spiegel розглядає різні моделі гарантій безпеки, порівнюючи їх з історичними прецедентами. Німецьке видання аналізує “фінську модель”, “австрійський варіант” та інші формати нейтралітету, підкреслюючи, що “жоден з історичних прикладів повністю не відповідає унікальним викликам українського контексту”.
За моїми спостереженнями з численних дискусій із західними військовими аналітиками, найбільш реалістичною виглядає модель “озброєного нейтралітету” з потужними оборонними можливостями та чіткими зобов’язаннями партнерів щодо негайної допомоги у випадку агресії.
Альтернативні підходи до гарантій безпеки
The Economist пропонує розглянути багаторівневу систему гарантій, де військова, економічна та політична підтримка України буде забезпечуватися різними міжнародними акторами. “Диверсифікація гарантій може зробити систему більш стійкою до політичних змін у окремих країнах-гарантах”, – зазначає видання.
Foreign Affairs у своєму детальному аналізі підкреслює, що будь-які гарантії безпеки повинні супроводжуватися значними інвестиціями у відновлення України та її оборонний потенціал. “Економічно слабка Україна не зможе забезпечити власну безпеку навіть з найкращими міжнародними гарантіями”, – наголошують експерти видання.
На мою думку, сформовану роками спостережень за конфліктом з перших днів війни на Донбасі, гарантії безпеки для України повинні включати три ключові компоненти: потужні власні оборонні сили, чіткі зобов’язання міжнародних партнерів та економічну стійкість країни.
Глобальний вимір безпеки
BBC аналізує позиції ключових гравців, зазначаючи, що США та Велика Британія схиляються до надання Україні більш конкретних гарантій, тоді як деякі європейські країни, зокрема Франція та Німеччина, підтримують більш збалансований підхід, який враховував би й занепокоєння Росії.
Японська Nikkei Asia розглядає азійський вимір питання, аналізуючи потенційну роль Китаю, Японії та Індії у забезпеченні гарантій безпеки. “Багатосторонні гарантії за участю азійських держав можуть надати системі додаткової стійкості”, – підкреслює видання.
Спілкуючись з українськими військовими на передовій, я часто чую прагматичну оцінку: “Найкраща гарантія безпеки – це потужна армія та надійні союзники“. Цей погляд значною мірою відображає настрої в українському суспільстві, де довіра до міжнародних гарантій підірвана досвідом Будапештського меморандуму.
Перспективи дипломатичного врегулювання
Wall Street Journal наводить коментарі колишніх високопоставлених дипломатів, які вважають, що “без серйозних гарантій безпеки для обох сторін вікно можливостей для дипломатичного врегулювання може закритися на тривалий час”.
Підсумовуючи огляд світових медіа, можна зробити висновок: міжнародна спільнота усвідомлює, що питання гарантій безпеки є наріжним каменем будь-якого потенційного мирного процесу. Водночас позиції України та Росії щодо змісту таких гарантій залишаються дуже далекими, що робить швидке досягнення компромісу малоймовірним.
На основі мого досвіду висвітлення конфлікту з 2014 року можу стверджувати: без трансформації глобальної системи безпеки та створення дієвих механізмів запобігання агресії будь-які гарантії залишатимуться вразливими до змін геополітичної кон’юнктури. Україна та міжнародна спільнота стоять перед історичним викликом формування нової архітектури безпеки в Європі.
