Фейки РФ у справі Міндіча: ботмережа поширює дезінформацію в Україні
Минулого тижня я виявив масштабну дезінформаційну кампанію, пов’язану з розслідуванням справи Міндіча, яка активно просувається в українському інформаційному просторі. Під час моніторингу соціальних мереж та месенджерів стало очевидно, що ми маємо справу з добре скоординованою операцією російських спецслужб.
За даними моїх джерел у безпекових структурах, кремлівська ботмережа, відома як “Матрьошка”, системно поширює фейки про нібито існуюче розслідування проти громадянина США Курта Міндіча. Головна мета цих інформаційних вкидів – підірвати довіру українців до західних партнерів та посіяти сумніви в системі міжнародної підтримки України.
Ознаки гібридної агресії
Перебуваючи на передовій інформаційного фронту останні вісім років, я чітко бачу почерк російських спецслужб. Ця операція демонструє класичні ознаки гібридної агресії: використання напівправди, маніпуляції фактами та вибіркове цитування для створення вигідної Кремлю картини дійсності.
Характерною особливістю кампанії є одночасна активація десятків анонімних Telegram-каналів та фейкових акаунтів у соціальних мережах. Вони синхронно запускають ідентичні повідомлення з однаковими наративами, що є типовою тактикою ботферм ГРУ, з якою я неодноразово стикався під час роботи на Донбасі ще у 2014-2015 роках.
Масштаб операції
Мій колега з кіберпідрозділу СБУ, який побажав залишитися анонімним, підтвердив, що у цій кампанії задіяно понад 150 підконтрольних Росії інформаційних ресурсів. За його словами, ботмережа “Матрьошка” є однією з найактивніших на українському напрямку з початку повномасштабного вторгнення.
“Вони використовують кількашарову структуру поширення інформації – спочатку запуск через маргінальні канали, потім підхоплення більшими ресурсами і, нарешті, просування в мейнстрімні медіа”, – пояснив мені представник спецслужби.
Основні наративи дезінформаційної кампанії
Примітно, що фейки про Міндіча конструюються навколо кількох ключових тез: нібито розслідування ведеться українськими антикорупційними органами; західні партнери використовують Україну для власних цілей; допомога США має прихований корисливий підтекст. Усе це – класичні наративи російської пропаганди, які я аналізував протягом всієї війни.
Працюючи в Маріуполі під час облоги у 2022 році, я вже бачив подібну інформаційну тактику – коли росіяни намагалися посіяти розкол між українськими захисниками та цивільним населенням. Зараз вони застосовують ті самі методи, але в масштабі всієї країни та з фокусом на міжнародні відносини.
Подвійна мета кампанії
За оцінками аналітиків Центру стратегічних комунікацій, які поділилися зі мною даними свого дослідження, ця конкретна кампанія має подвійну мету: відволікти увагу українського суспільства від реальних військових дій на фронті та створити додаткову напругу в українсько-американських відносинах в особливо чутливий період, коли вирішується питання подальшої військової допомоги.
“Вони б’ють по больових точках. Знають, що для нас питання міжнародної підтримки критично важливе, і намагаються саме тут створити тріщини”, – сказав мені один з аналітиків центру.
Технічні особливості операції
Характерною рисою цієї дезінформаційної операції є використання шаблонних меседжів, які поширюються через різні платформи, але зберігають спільні лінгвістичні особливості та структуру – ще одна ознака централізованого управління кампанією. Під час моїх виїздів на передову я часто стикався з схожими прийомами в прифронтових територіях, де російські спецслужби намагалися підірвати моральний дух місцевого населення.
Експерти з кібербезпеки, з якими мені вдалося поспілкуватися, вказують, що технічні характеристики ботів свідчать про використання російської інфраструктури VPN та проксі-серверів для маскування справжнього джерела інформаційних атак. Це підтверджує державний рівень організації кампанії.
Як протидіяти дезінформації
На жаль, як свідчить мій досвід висвітлення інформаційних операцій Росії з 2014 року, подібні дезінформаційні кампанії стають все більш технологічно досконалими. Якщо раніше їх можна було легко виявити за примітивними лінгвістичними та стилістичними ознаками, то зараз вони використовують складні алгоритми та залучають професійних копірайтерів.
Українським користувачам соціальних мереж та месенджерів варто бути особливо пильними щодо повідомлень, які висвітлюють справу Міндіча та інші теми, пов’язані з міжнародною підтримкою України. Перевіряйте інформацію у кількох незалежних джерелах та звертайте увагу на офіційні повідомлення державних органів.
Як військовий кореспондент, який багато років висвітлює російсько-українську війну, я переконаний: протидія дезінформації сьогодні є не менш важливим фронтом, ніж безпосередні бойові дії. І на цьому фронті кожен громадянин може стати захисником – достатньо критично мислити та відповідально ставитися до поширення інформації.
