Фейк Кремля про напад України на Придністров’я: поширення дезінформації
За останній тиждень я спостерігаю масове поширення кремлівської дезінформації про нібито підготовку України до нападу на Придністров’я. Ця кампанія має чіткі ознаки скоординованої операції впливу, спрямованої на дестабілізацію ситуації у Молдові напередодні ключових виборів. Перебуваючи в інформаційному просторі вже десять років та безпосередньо висвітлюючи події на фронті, можу впевнено сказати, що ми маємо справу з типовою схемою кремлівської пропаганди.
Російські медіа та телеграм-канали синхронно запустили наратив про “підготовку провокації з боку України”, включно з абсурдними твердженнями про “підрозділи українських диверсантів” на кордоні з Придністров’ям. Подібну тактику Москва використовувала неодноразово перед власними агресивними діями.
Молдовська служба безпеки вже офіційно спростувала ці заяви, назвавши їх “сфабрикованими новинами, спрямованими на створення паніки”. Українське Міністерство оборони також категорично заперечило будь-які плани щодо військових дій проти Придністров’я.
Аналіз дезінформаційної кампанії
Аналізуючи цю дезінформаційну кампанію, виділяю кілька ключових аспектів. По-перше, її часові рамки чітко прив’язані до президентських виборів та референдуму про євроінтеграцію в Молдові, що мають відбутися 20 жовтня. Кремль явно намагається вплинути на результати голосування, посіявши страх та невизначеність.
По-друге, розповсюдження фейку відбувається за класичною схемою: спочатку “анонімні джерела” або “військові експерти” запускають інформацію в маргінальних телеграм-каналах, потім її підхоплюють більші російські пропагандистські платформи, а вже звідти вона потрапляє в міжнародний інформаційний простір.
Роль Придністров’я в регіоні
Придністров’я залишається одним з інструментів російського впливу в регіоні. Російський військовий контингент, що перебуває там незаконно, та величезні склади боєприпасів у Колбасній становлять постійний фактор нестабільності. З початком повномасштабної війни проти України Росія неодноразово намагалася використати придністровський плацдарм для створення додаткової загрози Україні та тиску на Молдову.
Працюючи в зоні конфлікту з 2014 року, я бачив, як подібні інформаційні операції передували реальним військовим діям. Особливо показовий приклад – історія з так званими “хімічними атаками”, які російська пропаганда приписувала Україні напередодні власних атак.
Можливі наслідки та загрози
Що особливо тривожить, західні аналітики вважають, що ця дезінформаційна кампанія може мати подвійне призначення: не лише вплинути на вибори в Молдові, але й створити привід для можливих провокацій з боку самої Росії. Цю стурбованість поділяє і Центр протидії дезінформації при РНБО України.
Тим часом президентка Молдови Мая Санду заявила про масштабні спроби підкупу виборців і втручання у вибори, пов’язані з Росією. За її словами, на ці цілі виділено понад 100 мільйонів євро. Це підтверджує, що інформаційна кампанія є частиною ширшої стратегії гібридного впливу.
Українсько-молдовські відносини
Українсько-молдовські відносини розвиваються в конструктивному руслі, і обидві країни зацікавлені в підтримці миру та стабільності в регіоні. Україна неодноразово підтверджувала свою повагу до територіальної цілісності Молдови та готовність сприяти мирному врегулюванню придністровської проблеми.
Спростування фейків
Спростовуючи фейки, важливо розуміти їхнє справжнє джерело та мету. Поширення неправдивих повідомлень про нібито плани України щодо Придністров’я – це спроба підірвати європейський шлях Молдови та посилити проросійські настрої серед населення.
За даними незалежних молдовських медіа, подібні дезінформаційні кампанії супроводжуються активізацією проросійських груп у соціальних мережах та фінансуванням протестної активності. Це підтверджує системний характер втручання.
Аналіз ситуації показує, що Україна не має ані військових, ані політичних мотивів для конфлікту з Придністров’ям. Навпаки, дестабілізація в регіоні суперечить українським інтересам, особливо в умовах протистояння російській агресії.
Міжнародна реакція
Європейські інституції та США вже висловили занепокоєння щодо спроб Росії втрутитися у вибори в Молдові. Зокрема, Європарламент закликав до посилення підтримки демократичних процесів у країні та протидії дезінформації.
Висновки
Як військовий кореспондент, який бачив на власні очі наслідки інформаційних операцій, що переростали у військову агресію, закликаю критично ставитися до будь-яких сенсаційних повідомлень щодо “українських планів” у регіоні та перевіряти інформацію з офіційних джерел.
Кремлівські фейки про Придністров’я – це класичний приклад того, як дезінформація стає зброєю в гібридній війні. І протидія таким інформаційним атакам потребує не лише спростувань, але й системної роботи з підвищення медіаграмотності та зміцнення інформаційної стійкості суспільства.
