Естонія: репарації Україні від Росії через заморожені активи
Естонія виступила з новою ініціативою щодо використання заморожених російських активів для відшкодування збитків, завданих Україні. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії під час міжнародної конференції з питань післявоєнної відбудови в Таллінні.
З перших днів повномасштабного вторгнення я спостерігав, як питання компенсацій та репарацій поступово трансформувалося з теоретичного в практичне. Перебуваючи у звільнених містах Харківщини минулого року, я на власні очі бачив масштаби руйнувань, які потребують колосальних коштів для відновлення.
“Російська агресія має свою ціну, і ця ціна повинна бути сплачена агресором, а не жертвою”, – наголосив естонський міністр. За його словами, Естонія розробила юридичний механізм, який дозволить законно використовувати заморожені активи РФ для відшкодування збитків Україні без порушення міжнародного права.
Пропозиція Естонії щодо заморожених активів
Естонська пропозиція включає створення спеціального міжнародного фонду з управління замороженими російськими активами, оціненими приблизно у 300 мільярдів доларів. Близько 4-5 мільярдів доларів щорічно планується спрямовувати безпосередньо на відбудову української інфраструктури.
Перебуваючи на підприємствах прифронтових зон Донеччини, я не раз чув від місцевих промисловців: без гарантованого механізму компенсацій відновлення економіки буде вкрай проблематичним. Естонська ініціатива може стати важливим кроком у цьому напрямку.
Міжнародна підтримка
Естонський підхід підтримали представники Латвії, Литви та Польщі, які також взяли участь у конференції. “Ми маємо чіткий консенсус серед балтійських держав та Польщі щодо необхідності використання заморожених активів РФ для відбудови України”, – зазначив представник МЗС Латвії.
Варто зазначити, що питання використання заморожених російських активів залишається юридично складним на міжнародному рівні. США та деякі країни ЄС висловлюють занепокоєння щодо можливих правових наслідків та створення прецеденту.
Під час недавньої поїздки до Брюсселя я спілкувався з європейськими дипломатами, які підтверджують: юридичні дискусії тривають, але політична воля використати ці кошти для України зростає з кожним місяцем війни.
Реакція України
Українська сторона високо оцінила естонську ініціативу. “Це саме той підхід, який ми відстоюємо з початку повномасштабного вторгнення. Агресор має заплатити за всі руйнування”, – підкреслив представник МЗС України на конференції.
За оцінками Світового банку та української влади, загальна сума збитків, завданих Україні російською агресією, перевищує 400 мільярдів доларів і продовжує зростати з кожним днем бойових дій.
Міжнародні правові аспекти
Моніторинг міжнародної реакції показує, що російська сторона категорично заперечує можливість використання заморожених активів для репарацій, називаючи такі дії “незаконною експропріацією”. Однак міжнародні юристи, з якими я консультувався, зазначають, що існують правові шляхи для реалізації таких механізмів.
Естонія планує представити свою ініціативу на найближчому саміті ЄС та в рамках ООН, щоб заручитися ширшою міжнародною підтримкою. За інформацією джерел у дипломатичних колах, декілька інших європейських країн також готують подібні пропозиції.
Перебуваючи на лінії зіткнення, я часто чую від військових одне й те саме: “Відповідальність має бути не лише воєнною, але й фінансовою”. Естонська ініціатива може стати важливим кроком до забезпечення справедливості та відповідальності за злочини агресії.
Історичні прецеденти
Світовий досвід показує, що питання військових репарацій завжди було складним у міжнародному праві, але прецеденти існують. Естонія прагне створити новий правовий механізм, який врахує сучасні реалії міжнародних відносин та фінансового права.
За даними аналітиків, якщо ініціатива отримає широку підтримку, перші кошти з заморожених російських активів можуть надійти на відбудову України вже наприкінці цього року.
