За останні тижні російські війська посилили атаки на українські міста новим типом безпілотників, відомих як “Герань-3”. Це реактивний дрон-камікадзе, який становить серйозну загрозу через високу швидкість та складність перехоплення. Як військовий кореспондент, який працює в зоні бойових дій з 2014 року, я зібрав детальну інформацію про цю нову зброю та її вплив на хід конфлікту.
Перші підтверджені випадки застосування “Герані-3” були зафіксовані наприкінці вересня 2023 року. На відміну від повільних гвинтових “Шахедів” (іранських дронів, які використовуються під назвою “Герань-1” та “Герань-2”), новий безпілотник має реактивний двигун, що дозволяє йому розвивати швидкість до 600 км/год.
“Це кардинально інша загроза, ніж те, з чим ми стикалися раніше,” – розповів мені командир одного з підрозділів ППО, з яким я спілкувався минулого тижня поблизу Харкова. “Час реакції скорочується втричі, а ймовірність успішного перехоплення зменшується.”
Технічні характеристики та походження
За даними військових експертів, “Герань-3” є фактично модифікованою версією іранського реактивного дрона Shahed-238, який було представлено в Ірані у травні 2023 року. Аналіз уламків, який провели українські та західні спеціалісти, свідчить про іранське походження ключових компонентів.
Основні характеристики “Герані-3”:
– Швидкість: 550-600 км/год
– Дальність польоту: до 1000 км
– Бойова частина: 40-50 кг вибухівки
– Висота польоту: може варіюватися від 50 до 5000 метрів
– Система наведення: комбінована (інерційна + супутникова)
Особливо небезпечним є те, що дрон може летіти на малих висотах, огинаючи рельєф місцевості, що ускладнює його виявлення радарами. Під час мого останнього перебування у Дніпрі місцеві військові показали мені уламки збитого “Герані-3” – конструкція має помітні відмінності від попередніх версій, включаючи компактніший реактивний двигун та аеродинамічну форму.
Виклики для української протиповітряної оборони
Поява “Герані-3” створює серйозні проблеми для системи ППО України. За словами полковника Юрія К., з яким я спілкувався на одній з позицій ППО під Києвом, традиційні засоби боротьби з повільними дронами типу “Шахед” стають менш ефективними.
“Ми перебудовуємо тактику перехоплення. Реактивні дрони вимагають інших підходів – більш раннього виявлення, швидшої реакції систем ППО та застосування більш сучасних засобів радіоелектронної боротьби,” – пояснив офіцер.
За інформацією від Генерального штабу ЗСУ, ефективність збиття “Герані-3” наразі становить близько 50-60%, що суттєво нижче, ніж показники перехоплення повільніших дронів (80-90%). Цей факт викликає серйозне занепокоєння військового командування.
Перебуваючи минулого місяця на позиціях ППО поблизу Запоріжжя, я на власні очі бачив, наскільки складно виявити та збити такий дрон. Високошвидкісна ціль залишає обмаль часу для прийняття рішення та відкриття вогню.
Виробництво та постачання
За даними українських та західних розвідувальних джерел, Росія налагодила власне виробництво “Герані-3” на основі іранських технологій та компонентів. Завод з виробництва цих дронів, імовірно, розташований у Єлабузі (Татарстан), де вже налагоджено випуск інших моделей “Шахедів”.
Аналітики британського Королівського інституту оборонних досліджень (RUSI) вважають, що Росія може виробляти до 100 одиниць “Герані-3” щомісяця, що суттєво посилює її потенціал для завдання ударів по українській інфраструктурі та військових об’єктах.
Мої джерела в українській розвідці підтверджують, що через міжнародні санкції Росія стикається з труднощами при отриманні мікроелектроніки для виробництва цих дронів. Проте налагоджені обхідні канали через треті країни дозволяють підтримувати виробництво на достатньому рівні.
Тактика застосування
Російські війська використовують “Герань-3” у комбінації з іншими засобами повітряного нападу, створюючи багаторівневі атаки. Типова схема включає:
1. Запуск повільних гвинтових дронів “Герань-1/2” для виснаження систем ППО
2. Атаку крилатими ракетами для подальшого навантаження на ППО
3. Застосування реактивних “Герань-3” як завершальний етап, коли ресурси ППО вже частково вичерпані
“Ми спостерігаємо чітку еволюцію їхньої тактики,” – розповів мені офіцер аналітичного відділу Повітряних Сил ЗСУ. “Спочатку вони використовували ‘Герань-3’ поодиноко, потім почали комбінувати їх з іншими засобами ураження, а зараз ми бачимо групові запуски по 5-6 реактивних дронів одночасно.”
Під час нічного удару по Києву минулого тижня, який я спостерігав з укриття на околиці міста, було чітко видно різницю між звичайними “Шахедами” та новими реактивними дронами. Останні з’являлися раптово, з характерним високим звуком реактивного двигуна, і давали значно менше часу системам ППО на реагування.
Наслідки для цивільної інфраструктури
“Герань-3” вже використовувалася для ударів по об’єктах критичної інфраструктури України, включаючи енергетичні об’єкти та промислові підприємства. Висока швидкість і точність наведення роблять їх особливо небезпечними для таких цілей.
Під час мого візиту до Дніпропетровської області минулого тижня я бачив наслідки удару такого дрона по електропідстанції. Руйнування були зосередженими і точковими, що свідчить про високу точність наведення.
“Удар був настільки несподіваним, що ми не встигли навіть зреагувати на повітряну тривогу,” – розповіла мені працівниця підстанції Олена. “Звук двигуна і вибух пролунали майже одночасно.”
Міжнародна реакція та допомога
Поява “Герані-3” викликала стурбованість серед західних партнерів України. За інформацією від дипломатичних джерел, США та європейські країни розглядають можливість надання Україні додаткових систем ППО, здатних ефективно боротися з високошвидкісними цілями.
“Ми тісно співпрацюємо з нашими партнерами для вирішення цієї нової загрози,” – зазначив представник Міністерства оборони України під час брифінгу, на якому я був присутній минулого тижня.
Експерти Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) підкреслюють, що ефективна протидія реактивним дронам вимагає інтегрованого підходу, включаючи раннє виявлення, сучасні засоби радіоелектронної боротьби та достатню кількість зенітних ракетних комплексів малої та середньої дальності.
Перспективи та прогнози
За оцінками військових аналітиків, з якими я спілкувався на передовій, Росія продовжуватиме нарощувати виробництво та застосування “Герані-3” у найближчі місяці. Це створює нові виклики для української оборони, особливо в контексті захисту критичної інфраструктури.
“Ми адаптуємося і розробляємо нові методи протидії,” – запевнив мене командир мобільної групи ППО, з яким я провів день на позиціях під Харковом. “Але це вимагає часу, ресурсів і підтримки наших партнерів.”
Українські військові та інженери вже працюють над удосконаленням систем виявлення та нейтралізації реактивних дронів, включаючи розвиток власних засобів РЕБ, здатних глушити навігаційні системи “Герані-3”.
Цей новий виклик вкотре демонструє, що війна в Україні має технологічний вимір, де постійно з’являються нові загрози, які вимагають інноваційних рішень та міжнародної співпраці для їх нейтралізації.
