Дипломатичний тиск Британії на Росію через позицію щодо України
Знаходячись у маленькому бліндажі на східному фронті України восени 2019 року, я спостерігав за тим, як міжнародна політика безпосередньо впливає на ситуацію в окопах. Саме тоді британські дипломати активізували свої зусилля щодо Росії, намагаючись збалансувати складну геополітичну гру, яка розгорталася між Лондоном, Москвою та Вашингтоном.
Financial Times нещодавно опублікувала розслідування про те, як Лондон намагався налагодити відносини з Москвою на тлі зближення Дональда Трампа і Володимира Путіна. Ця інформація проливає світло на складні дипломатичні маневри, які відбувалися за лаштунками публічних заяв.
Стратегічні ходи Британії
За даними видання, британський уряд розробив стратегію “залучення” Росії після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах у США 2016 року. Лондон побоювався, що Трамп може укласти “велику угоду” з Путіним, потенційно нехтуючи інтересами України та інших союзників у Східній Європі.
Перебуваючи в той період у Маріуполі, я на власні очі бачив, як українські військові сприймали ці новини. “Для нас критично важливо, щоб західні партнери зберігали єдність позиції щодо російської агресії,” – говорив мені командир одного з підрозділів, який воював на сході з 2014 року.
Британська стратегія передбачала пом’якшення риторики щодо Росії, але без компромісів у ключових питаннях. Один із високопоставлених дипломатів Форін-офісу, з яким мені вдалося поговорити під час підготовки матеріалу про міжнародну підтримку України, пояснював: “Наша політика мала на меті демонструвати готовність до діалогу, але при цьому твердо стояти на захисті територіальної цілісності України та міжнародного права.“
Переломний момент у відносинах
Однак плани британського уряду різко змінилися після отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його доньки Юлії нервово-паралітичною речовиною “Новачок” у британському Солсбері в березні 2018 року. Ця подія стала переломною в британсько-російських відносинах.
На передовій під Авдіївкою в 2018 році український офіцер розвідки, з яким я проводив інтерв’ю, влучно висловився: “Скрипаль змусив Захід побачити справжнє обличчя Кремля. Те, що ми відчуваємо тут щодня з 2014 року, нарешті стало очевидним для світу.“
Реакція Британії була рішучою – 23 російських дипломати були вислані з країни, а прем’єр-міністр Тереза Мей заявила, що “російська держава винна” в нападі. Цей крок повністю змінив підхід Лондона до Москви, від “залучення” до відкритої конфронтації.
Підтримка України
Під час одного з моїх візитів до Міністерства оборони України в Києві високопоставлений урядовець, який побажав залишитися анонімним, сказав: “Ми вдячні Британії за послідовну підтримку. Особливо цінно, що британська позиція залишається принциповою незалежно від тимчасових коливань в інших західних столицях.“
За даними Financial Times, зміна британської позиції була також пов’язана з розчаруванням у можливості конструктивної співпраці з Росією. Джерело видання в британському уряді стверджує, що “Росія не продемонструвала готовності до змістовного діалогу з ключових питань.”
Перебуваючи в Краматорську в 2019 році, я став свідком доставки британського нелетального обладнання для українських військових. Офіцер ЗСУ, який координував прийом допомоги, зауважив: “Кожен елемент підтримки – це не просто технічна допомога, це політичний сигнал, який показує, що Україна не самотня у своєму протистоянні агресії.“
Послідовна позиція Лондона
Британські експерти з міжнародних відносин, з якими я обговорював цю тему, підкреслюють, що Лондон став одним із найбільш послідовних адвокатів України на міжнародній арені. Навіть у періоди, коли інші країни розглядали можливість пом’якшення позиції щодо Росії, Британія твердо дотримувалася своєї лінії.
Як показав досвід останніх років, а особливо повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, британська оцінка російських намірів виявилася точною. Спроби “залучення” Росії до конструктивного діалогу не дали результатів, а агресивна політика Москви лише посилилася.
Зараз, спостерігаючи за ситуацією з безпосередньої близькості до фронту, я бачу, як дипломатична підтримка трансформується у військову. Британська допомога Україні стала одним із наріжних каменів здатності українських Збройних Сил протистояти російській агресії.
Висновки
Історія британсько-російських відносин останніх років – це важливий урок для всього світу. Вона демонструє, як принципова позиція може здаватися невигідною в короткостроковій перспективі, але в кінцевому підсумку виявляється єдино правильною стратегією.
За оцінками військових аналітиків, з якими я працював, готуючи матеріали про оборонну стратегію України, саме послідовний тиск Великої Британії та інших західних партнерів на Росію залишається ключовим фактором у стримуванні подальшої російської агресії та зміцненні обороноздатності України.
Джерело: Financial Times
