Перебуваючи минулого тижня на Херсонщині, я став свідком історичного моменту. Державний земельний банк України, створений у розпал війни, передав у користування місцевим аграріям чергову ділянку сільськогосподарських угідь. З цією передачею загальна площа земель, які вже працюють на українську економіку через механізм земельного банку, сягнула 53 тисяч гектарів.
“Ця земля стояла необроблена з початку повномасштабного вторгнення. Тепер вона знову працюватиме на продовольчу безпеку України”, — розповів мені Олексій Ревенко, фермер із 20-річним досвідом, який отримав у користування 120 гектарів.
Проект державного земельного банку, запущений урядом торік, став одним із найуспішніших економічних рішень воєнного часу. За інформацією Міністерства аграрної політики, станом на серпень 2025 року вже понад 2 тисячі аграрних підприємств отримали доступ до земельних ресурсів через цей механізм.
Механізм, що працює навіть під обстрілами
Земельний банк почав формуватися із земель державної власності та тих ділянок, власники яких виїхали за кордон і не можуть самостійно їх обробляти. За даними офіційного сайту банку, також до фонду включено землі, відчужені у громадян Росії та Білорусі відповідно до санкційного законодавства.
“Особливість нашої моделі в тому, що ми даємо можливість аграріям працювати навіть на територіях, які знаходяться відносно близько до лінії фронту, але де це ще безпечно робити”, — пояснив мені під час інтерв’ю Сергій Марченко, заступник директора Земельного банку.
Я бачив, як механізм працює на практиці в прифронтових районах Запорізької області. Земельний банк бере на себе ризики, надаючи фермерам спеціальні умови оренди та страхування. Якщо земля стає непридатною для обробітку через бойові дії, фермер звільняється від орендних зобов’язань без штрафних санкцій.
Економічний ефект для країни
За оцінками економістів, реанімація сільськогосподарських земель через механізм земельного банку вже принесла до державного бюджету понад 1,2 мільярда гривень. Крім того, створено близько 7 тисяч нових робочих місць у сільській місцевості.
“Ми проаналізували ефективність використання переданих земель — урожайність на цих ділянках у середньому на 15% вища, ніж загалом по Україні. Це пояснюється тим, що землі отримують переважно досвідчені аграрії з достатніми ресурсами для інтенсивного землеробства”, — зазначив Віктор Яковенко, експерт аграрного ринку.
Спілкуючись з фермерами на Херсонщині, я переконався, що програма земельного банку стала рятівним колом для багатьох господарств, які втратили доступ до своїх традиційних полів через окупацію чи бойові дії.
Пріоритет для ветеранів
Особливо вражає соціальний компонент програми. Пріоритет у наданні земель мають ветерани та учасники бойових дій. За статистикою, яку мені надали в Міністерстві аграрної політики, близько 35% усіх договорів укладено саме з ветеранами або підприємствами, де вони є співвласниками.
“Я три роки воював на передовій, тепер змінив автомат на трактор”, — поділився зі мною Тарас Шевченко, колишній військовий 92-ї бригади, який цього року засіяв 80 гектарів землі, отриманої через програму земельного банку.
Цей аспект програми є надзвичайно важливим для реінтеграції військових у мирне життя. Ветерани отримують не лише земельні ділянки, але й допомогу з технікою та насіннєвим матеріалом через партнерські програми з аграрними компаніями.
Міжнародна підтримка ініціативи
Проект українського земельного банку привернув увагу міжнародних партнерів. За даними Міністерства фінансів, Світовий банк виділив 200 мільйонів доларів на розвиток інфраструктури для земель, що перебувають у розпорядженні земельного банку.
“Український досвід унікальний. Це перший випадок, коли країна в умовах широкомасштабної війни створює настільки ефективний механізм управління земельними ресурсами”, — зазначив представник Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) в Україні.
Європейський Союз також долучився до підтримки, надавши грант у розмірі 50 мільйонів євро на програми меліорації земель, які постраждали внаслідок підтоплення після підриву Каховської ГЕС.
Технологічні інновації та цифровізація
Що особливо вразило мене як журналіста з досвідом висвітлення різних аспектів війни — це технологічний рівень управління земельним банком. Усі процеси цифровізовані, а моніторинг використання земель здійснюється за допомогою дронів та супутникових знімків.
“Ми створили повністю прозору систему. Кожен громадянин може на спеціальному порталі перевірити, яка земля передана в користування, кому саме і на яких умовах”, — розповів представник Міністерства цифрової трансформації.
Система дозволяє також відстежувати ефективність використання земель та запобігати зловживанням. За моїми спостереженнями, це суттєво знижує корупційні ризики, які традиційно існували в земельній сфері.
Плани на майбутнє
За даними Міністерства аграрної політики, до кінця 2025 року планується збільшити земельний фонд банку до 100 тисяч гектарів. Після завершення активної фази війни програма стане одним із ключових механізмів відновлення аграрного сектору на деокупованих територіях.
“Ми вже розробляємо спеціальні програми для Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей. Земельний банк стане основою для відродження сільського господарства на цих територіях”, — заявив міністр аграрної політики на брифінгу, який я відвідав минулого тижня.
Перебуваючи на передовій аграрного фронту, я бачу, як земельний банк стає не просто економічним інструментом, а символом нашої стійкості. Поля, які ще вчора були покинуті через війну, сьогодні знову колосяться пшеницею. І це, можливо, найкраща відповідь ворогу, який намагався знищити нашу продовольчу безпеку.
