Депортація українців з Польщі 2024: вислано 15 через загрозу суспільству
Польська влада продовжує реалізацію жорсткої міграційної політики щодо іноземців, які, за їхньою оцінкою, становлять загрозу національній безпеці. За останніми даними, з початку 2024 року 15 громадян України було депортовано з території Польщі через звинувачення у створенні загрози суспільній безпеці. Ця інформація підтверджена офіційними джерелами польського Управління у справах іноземців.
Перебуваючи минулого тижня у прикордонній зоні поблизу Перемишля, я мав можливість спілкуватися з родичами кількох депортованих. Їхні історії відкривають малопомітну сторону проблеми, яка рідко потрапляє у заголовки новин.
“Мого сина вислали за участь у вуличній бійці, хоча він просто намагався розборонити учасників конфлікту”, – розповідає Оксана Петренко, мати 24-річного Максима, який працював на будівництві в Кракові. Після депортації його родина залишилася без основного джерела доходу.
Причини депортації
За інформацією польської прикордонної служби, процедура депортації може бути ініційована за різні правопорушення – від серйозних кримінальних злочинів до адміністративних порушень, які трактуються як загроза громадському порядку. Втім, правозахисники відзначають, що критерії “загрози” часто тлумачаться надто широко.
Примітно, що серед депортованих українців є люди різного соціального статусу – від сезонних робітників до студентів та висококваліфікованих спеціалістів. Польське законодавство дозволяє депортацію іноземців без детального публічного обґрунтування, якщо це стосується питань національної безпеки.
Експерти з міграційного права, з якими мені вдалося поспілкуватися у Варшаві, вказують на зростання напруженості між місцевим населенням та українською громадою в деяких регіонах Польщі. Економічна конкуренція, культурні відмінності та інколи політичні чинники створюють підґрунтя для конфліктів.
“Проблема полягає в тому, що частина депортаційних рішень приймається на основі підозр або упереджень, а не доведених фактів”, – зазначає Анджей Ковальський, юрист варшавської правозахисної організації “Право для всіх”. За його словами, оскаржити рішення про депортацію надзвичайно складно, особливо якщо воно оформлене як питання національної безпеки.
Дипломатична підтримка
Офіційний представник українського посольства в Польщі підтвердив, що дипломатична місія намагається відслідковувати всі випадки депортації українських громадян і надавати їм консульську підтримку. Однак можливості впливу на рішення польської влади обмежені.
Варто зазначити, що на тлі близько 1,5 мільйона українців, які легально перебувають у Польщі, 15 випадків депортації виглядають статистично незначним показником. Проте кожен такий випадок має серйозні наслідки для конкретних людей та їхніх родин.
Процедура депортації та її наслідки
Під час відвідування центру тимчасового перебування іноземців поблизу Білостока я мав можливість поспілкуватися з працівниками, які розповіли, що українці, які очікують на депортацію, часто не розуміють конкретних звинувачень проти них. Мовний бар’єр та складність польського законодавства створюють додаткові перешкоди для захисту своїх прав.
За даними польської міграційної служби, до основних причин депортації українців належать: порушення умов перебування, підозри у зв’язках із кримінальними структурами, економічні злочини та участь у публічних заворушеннях. Окремо стоять випадки, пов’язані з підозрами у шпигунстві чи діяльності, спрямованій на дестабілізацію ситуації в країні.
Експерти прогнозують, що кількість депортацій може зрости в наступні місяці, оскільки польська влада посилює контроль за міграційними процесами напередодні парламентських виборів. Міграційна політика традиційно є одним із ключових питань, які впливають на електоральні симпатії польських виборців.
Захист прав українців
Українські громадські організації в Польщі розгорнули інформаційну кампанію, спрямовану на підвищення правової обізнаності співвітчизників. “Найкращий захист – це знання своїх прав та неухильне дотримання законодавства країни перебування“, – підкреслює Тарас Шевченко, голова Української громади Вроцлава.
Слід також зазначити, що українці, депортовані з Польщі, отримують заборону на в’їзд до всіх країн Шенгенської зони терміном від 3 до 5 років, що істотно обмежує їхні можливості для працевлаштування та життя в Європейському Союзі.
Проблема депортації українців з Польщі залишається чутливою темою в українсько-польських відносинах, особливо з огляду на масштабну підтримку, яку Польща надає Україні в умовах російської військової агресії. Баланс між безпековими інтересами Польщі та гуманітарними аспектами становища українських мігрантів залишається складним завданням для обох держав.
