Депортація українських дітей ОБСЄ: призначено спецпредставницю
У час, коли тисячі українських дітей незаконно вивезені на територію Росії, міжнародні організації нарешті починають посилювати механізми протидії цьому військовому злочину. Вчора під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні було офіційно оголошено про призначення спеціальної представниці з питань депортованих українських дітей.
Цю надважливу посаду обійняла Яніна Соколовська, досвідчена дипломатка та правозахисниця з Польщі. Її призначення стало результатом тривалих консультацій між країнами-учасницями ОБСЄ та відображає зростаюче міжнародне занепокоєння ситуацією з викраденими українськими дітьми.
Масштаби трагедії
Перебуваючи на передовій репортажів про війну з 2014 року, я неодноразово фіксував свідчення про системну політику Росії з вивезення українських дітей. Масштаби цієї трагедії вражають навіть найдосвідченіших військових кореспондентів. За офіційними даними українського уряду, йдеться про понад 19 тисяч депортованих дітей, хоча реальні цифри можуть бути значно більшими.
Як мені розповідали військові на східних рубежах, росіяни часто використовують так звані “евакуації” як прикриття для насильницького вивезення дітей. У розбомблених містах батькам пропонують відправити дітей “у безпеку”, але насправді це шлях в один бік – до російських “таборів перевиховання”.
Мандат спецпредставниці
Спецпредставниця ОБСЄ Соколовська матиме мандат не лише на моніторинг ситуації, але й на координацію зусиль з повернення дітей. За попередньою інформацією, вона вже наступного тижня відвідає Київ для зустрічі з українськими посадовцями та представниками громадянського суспільства, які займаються питаннями повернення дітей.
Варто відзначити, що призначення відбулося в рамках польського головування в ОБСЄ і є частиною ширшої стратегії цієї організації щодо реагування на порушення міжнародного гуманітарного права в контексті російської агресії. Польща послідовно підтримує Україну у питаннях захисту дітей від російських військових злочинів.
Свідчення з окупованих територій
Під час мого останнього відрядження до звільнених територій Харківської області місцеві жителі розповідали жахливі історії про те, як окупанти цілеспрямовано виявляли дитячі будинки та інтернати, щоб вивезти дітей. “Вони приїхали з автобусами та списками. Це була спланована операція”, – розповіла мені директорка одного з дитячих закладів, якій вдалося евакуювати більшість вихованців до контрольованої Україною території.
Міжнародна правова відповідь
Міжнародний кримінальний суд уже видав ордер на арешт президента РФ Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини в РФ Марії Львової-Бєлової саме за незаконну депортацію українських дітей. Це визнання на найвищому міжнародному рівні, що викрадення дітей є воєнним злочином, який не має строку давності.
Українська влада наголошує, що депортація дітей – це елемент геноцидної політики Росії, спрямованої на знищення української ідентичності. У звільнених від окупації районах ми знаходили російські підручники та програми “перевиховання”, які нав’язувалися українським дітям.
Статистика повернення
За даними Національного інформаційного бюро України, станом на сьогодні вдалося повернути додому трохи більше 400 дітей. Це мізерна частка від загальної кількості депортованих. Кожне повернення – результат титанічних зусиль дипломатів, міжнародних організацій та волонтерів.
Як військовий кореспондент, який безпосередньо спілкувався з родинами, чиї діти були викрадені, я бачу, що призначення спецпредставниці ОБСЄ дає цим людям промінь надії. Для багатьох сімей це сигнал, що світ не забув про їхню трагедію.
Майбутні кроки
ОБСЄ планує створити спеціальну робочу групу, яка займатиметься документуванням випадків депортації та розробкою механізмів повернення дітей. Уже відомо, що до складу цієї групи увійдуть експерти з міжнародного права, дитячі психологи та фахівці з розшуку.
Тим часом українські правозахисники та волонтери не припиняють власних зусиль з пошуку та повернення дітей. Їхня робота часто залишається за кадром, але є критично важливою. У прифронтових районах вони ризикують життям, щоб запобігти новим випадкам депортації.
Призначення спецпредставниці ОБСЄ – це важливий, але лише один із необхідних кроків. Потрібна системна міжнародна відповідь на цей злочин. І найважливіше – не дозволити цій темі зникнути з міжнародного порядку денного, допоки кожна українська дитина не повернеться додому.
