Ситуація на Покровському напрямку
Ситуація на Покровському напрямку залишається критичною. За минулу добу тут відбулося 97 бойових зіткнень – майже половина від загальної кількості боїв на всій лінії фронту. Противник не просто не зменшує інтенсивність атак, а навпаки, нарощує її, намагаючись розвинути тактичний успіх у стратегічний прорив.
Перебуваючи безпосередньо в районі Покровська вже третій тиждень, я бачу, як змінюється інтенсивність обстрілів та характер російських наступальних дій. Вчора поблизу Селидового земля буквально здригалася від артилерійських ударів. Командир однієї з бригад, з яким ми спілкувалися в укритті під час обстрілу, повідомив, що противник застосовує тактику “м’ясних хвиль” у поєднанні з інтенсивною роботою артилерії.
“Вони йдуть групами по 10-15 осіб. Ми відбиваємо одну групу, за 20 хвилин заходить наступна. І так безперервно,” – розповів офіцер, який представився позивним “Яструб”.
Напрямки просування російських військ
За даними Генерального штабу ЗСУ, російські війська намагаються просунутися одночасно за кількома напрямками: в районі Новоселівки Першої, Желанного та в околицях Гродівки. Найбільша активність спостерігається на ділянці між Новогродівкою та Селидовим, де ворог намагається розширити зону контролю та створити передумови для охоплення українських позицій.
На власні очі я бачив, як працюють українські артилеристи – вони змушені постійно змінювати позиції після кількох пострілів, щоб уникнути контрбатарейного вогню. Російські дрони-камікадзе полюють за нашими вогневими точками практично цілодобово.
Авіаудари та артилерійські обстріли
Ситуацію ускладнює масоване застосування противником авіації. За минулу добу по позиціях ЗСУ в районі Покровська було завдано 12 авіаударів із застосуванням керованих авіабомб. Кожен такий удар здатен знищити укріплений опорний пункт або важливий логістичний об’єкт.
У розмові з бійцями 47-ї механізованої бригади, які тримають оборону поблизу Селидового, відчувається втома, але не зневіра. “Ми тримаємося, але потрібно більше артилерійських снарядів та засобів протиповітряної оборони,” – говорить сержант “Кобзар”, командир взводу.
Особливо гостро стоїть питання з боєприпасами калібру 155 мм. Західна артилерія дозволяє утримувати противника на відстані, але запасів снарядів не вистачає для повноцінної протидії. За оцінками військових експертів, співвідношення між кількістю випущених снарядів з боку РФ та України на Покровському напрямку складає приблизно 8 до 1.
Евакуація цивільного населення
Критична ситуація і з евакуацією цивільного населення. Вчора я спостерігав, як під обстрілами евакуаційні автобуси вивозили людей з Мирнограда. Літні люди з невеликими валізами залишали свої домівки під акомпанемент вибухів, що лунали на околицях міста.
“Я 73 роки прожила в своїй хаті. Думала, тут і помру. А тепер їду в невідомість,” – зі сльозами розповідала літня жінка Марія Петрівна, колишня шахтарка.
Місцева влада докладає максимум зусиль для організації евакуації, але багато людей залишаються в небезпечних районах. За даними Донецької обласної військової адміністрації, в Покровську та навколишніх населених пунктах все ще перебуває близько 25 тисяч цивільних.
Втрати противника та стабілізація ситуації
Незважаючи на складну ситуацію, українські захисники продовжують завдавати противнику суттєвих втрат. За даними розвідки, за минулу добу на Покровському напрямку ворог втратив до 350 осіб вбитими та пораненими, знищено 6 одиниць бронетехніки та 2 артилерійські системи.
Важливим фактором стабілізації ситуації стало прибуття підкріплень та нової партії боєприпасів з міжнародної допомоги. Командування ЗСУ проводить ротацію підрозділів, намагаючись забезпечити бійцям хоча б мінімальний відпочинок.
Цілком очевидно, що найближчі тижні будуть вирішальними для утримання оборони Покровська. Російське командування прагне захопити це важливе логістичне та промислове місто до настання осінньої негоди, яка значно ускладнить ведення наступальних дій.
Аналіз ситуації та перспективи
Аналізуючи військову ситуацію на Покровському напрямку, можна виділити кілька ключових факторів, які визначатимуть її розвиток:
1. Здатність ЗСУ підтримувати достатній рівень матеріально-технічного забезпечення передових підрозділів.
2. Ефективність українських контрбатарейних систем та засобів протиповітряної оборони.
3. Спроможність російського командування підтримувати нинішню інтенсивність наступальних дій протягом тривалого часу.
Як людина, що спостерігає за цим конфліктом з 2014 року, можу сказати: битва за Покровськ – одна з найжорстокіших на східному фронті з початку повномасштабного вторгнення. Рішучість українських захисників викликає глибоку повагу, але їм потрібна постійна підтримка, як матеріальна, так і моральна.
Продовжуватиму інформувати про розвиток ситуації безпосередньо з передової. Наразі обстановка залишається контрольованою, але надзвичайно напруженою.
